1-4 практичні роботи- біологія

Головне зображення розробки: 1-4 практичні роботи- біологія

Опис товару
Формат файлу:
DOCX
роблю завдання на замовлення- звертайтесь. Зв’язатися зі мною ви можете у коментарях

 

 

Заняття №1.

Тема 1. Становлення агробіоценології як науки

Мета: Вивчити об’єкти дослідження, основні завдання, методи дослідження, структуру та взаємозв’язок агробіоценології з іншими науками. Історичні етапи розвитку агробіоценології як науки.

Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки, таблиці.

Практичні завдання

  1. Подайте визначення основних термінів і понять: геоботаніка, агробіоценологія, агробіоценоз, біоценоз, фітоценоз, агрофітоценоз, агроценоз, агроекологія, агрогрунтознавство, агроекосистема, агрокліматичні ресурси, агроландшафт, агролісомеліорація, агросфера, педосфера, агрохімічна служба, агроекологічний моніторинг, агрорадіоекологія, адаптивне землеробство, ноосферогенез.

http://uk.wikipedia.org/wiki

 

  1. Підпишіть малюнок структури агробіоценозу (рис. 1.1.). та структури агроекостстеми (рис. 1.2.)

Рис. 1.1. Структура агробіоценозу

  1. Запишіть у вигляді таблиці порівняльну характеристику природних та агроекосистем (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Порівняльна характеристика природних та агроекосистем

Характер оцінки Природні екосистеми Агроекосистема
ліс луки однорічні культури

Запитання для самоперевірки та тестового контролю

  1. Агробіоценологія – це комплексна навчальна дисципліна, що вивчає зв’язки між

організмами в сільськогосподарських ценозах, вплив на них середовища, роль організмів

у створенні певного біоценотичного середовища, а також структуру, продуктивність, типи

агроценозів, їх районування, взаємодію людини з довкіллям у процесі розвитку

сільськогосподарського виробництва.

  1. Агробіоценоз – співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції.
  2. Об’єктом вивчення агробіоценології є:

А) екосистема;

Б) агробіоценози;

В) біогеоценози;

Г) біоценози.

  1. Едатоп – це сукупність умов середовища, що створюються:

А) водою;

Б) повітрям;

В) грунтом;

Г) жодне з перерахованих.

5) Едафотоп – це ділянка грунтового покриву разом із частиною літосфери і гідросфери, що входять до складу біогеоценозу.

А) так;

Б) ні.

6) Агробіогеоценоз складається з:

А) біоценозу і екотопу;

Б) агробіоценозу і екотопу;

В) агробіоценозу і едафотопу;

Г) едафотопу і екотопу.

7) В агробіогеоценозі розрізняють наступні структури:

А) видову;

Б) просторову;

В) екологічну;

Г) трофічну.

8) Сьогодні агроценози планети становлять:

А) 5 млрд. га;

Б) 1,2 млрд. га;

В) 1,7 млрд. га;

Г) 3,2 млрд. га.

9) Хорологічна структура в агробіогеоценозі формується людиною, яка культивує певний вид культурних рослин.

А) так;

Б) ні.

10) Агроценоз – це штучні екосистеми які створює людина, та підтримує і контролює їх структуру і функції.

11) Просторова структура агробіогеоценозу розділяється на:

А) ярусну і надземну;

Б) надземну і підземну;

В) надземну і підгрунтову;

Г) жодне з перерахованих.

12) Агроекосистема (в агроекології) – це різновид екосистеми, екологічна функціональна одиниця агросфери зі зміненим людиною біогеоценозом, основу якого становлять штучно створені біотичні спільноти на сільськогосподарських угіддях.

13) Агроекосистема просторово поділяється на рівні: мікро, мезо, макро.

А) так;

Б) ні.

14) Для агроекосистем характерні наступні особливості:

А) постійне та значне вилучення з агроекосистем органічної речовини;

Б) розімкненість біохімічних циклів;

В) низьке видове різноманіття автотрофного і гетеротрофного блоків;

Г) жодне з перерахованих.

15) Агробіоценологія пов’язана з науками:Екологія,Агроекологія,Ботаніка,Зоологія,Мікробіологія,Геоботаніка,Землеробство,Рибівництво,Грибництво,Тваринництво.

16) Якість агробіоценозу залежить від умов середовища.

А) так;

Б) ні.

17) Стабільність агробіосистем залежить від:

А) умов середовища;

Б) сонячної енергії;

В) діяльності людини;

Г) інша відповідь.

18) Наведіть приклад агробіоценозу– поле пшениці. Його рослинний покрив складається з рослин пшениці з домішкою бур’янів.

19) Рослинний компонент агроценозів за своєю структурою характеризується незначною кількістю видів та низькою їх чисельністю.

А) так;

Б) ні.

20) Агросистеми – це антропогенні, синантропні екосистеми, що відрізняються від природних наступними особливостями:

А) різко знижена різноманітність організмів;

Б) при культивуванні не багатьох видів різко збіднюється видовий склад тварин і мікроорганізмів у біоценозі;

В) потребують штучної підтримки види які культивуються;

Г) всі перераховані.

Заняття № 2

ТЕМА: ТИПИ ЖИВЛЕННЯ ТА ВИДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН В АГРОБІОЦЕНОЗІ.

Мета: Охарактеризувати живлення як фактор середовища в агробіоценозі. Визначити типи і способи живлення та види взаємовідносин, які впливають на процес формування і розвитку різних типів агробіоценозів.

Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки, таблиці.

Практичні завдання

  1. Подайте визначення основних термінів і понять: алелопатія, живлення, види живлення, ендогенне живлення, екзогенне живлення, міксотрофне живлення, фотосинтетики, хемосинтетики, поліфаги, монофаги, фітофаги, міофаги, пантофаги, детритофаги, оліготрофи, мезотрофи, евтрофи, сапрофаги, сапрофіти, копрофаги, взаємокористь, взаємошкідливість, конкуренція (внутрішньовидова, дифузна, за ресурси), мутуалізм, коменсалізм, аменсалізм, паразитизм, хижацтво, симбіоз, квартиранство, фітонциди, маразміни.

http://uk.wikipedia.org/wiki/*

2.Описати структуру харчового ланцюга за Ф. Рамадом

Таблиця 2.1.

Структура харчового ланцюга

Трофічний рівень Екологічна функція Тип організму Вид

 

  1. Замалювати схему видів і способів живлення за Б.М. Польським та В.М. Торяником (рис. 2.1.).
Класифікація організмів за типами живлення
Джерело енергії світло фото- -трофи
  1. Намалюйте схему алелопатичного впливу рослин за А.М. Гродзінським (рис. 2.2.).
  2. На основі джерел літератури та електронного ресурсу охарактеризуйте явище алелопатії з погляду екології. http://www.google.com.ua/search
  1. Запитання для самоперевірки та тестового контролю
  2. Живлення – важливий екологічний фактор від кількості і якості якого залежать плодючість, тривалість життя, розвиток і смертність організмів.
  3. За характером їжі групи організмів поділяються на:

А) рослиноїдні;

Б) трупоїдні;

В) комахоїдні;

Г) м’ясоїдні;

Д) всеїдні;

Є) планктоноїдні.

  1. За шляхом надходження поживних речовин в організм, живлення поділяється на:

А) автотрофне;

Б) ендогенне;

В) гетеротрофне;

Г) екзогенне.

  1. За здатністю організмів до самостійного синтезу необхідних їм поживних речовини, живлення поділяється на:

А) автотрофне;

Б) ендогенне;

В) гетеротрофне;

Г) екзогенне;

Д) змішане.

  1. Оліготрофи – рослини, що ростуть тільки на родючих ґрунтах і містять всі необхідні елементи мінерального живлення та достатню кількість гумусу.

А) так;

Б) ні.

  1. Евтрофи – рослини, які живуть на дуже збіднілих грунтах.

А) так;

Б) ні.

  1. Мезотрофи – рослини, що ростуть на грунтах помірно збагачених мінеральними речовинами.

А) так;

Б) ні.

  1. Назвіть чотири основні групи гетеротрофів.

1)Хижаки

2)Паразити

3)Харчуються відмерлою органікою

  1. Виділяють сім груп гетерофагів:
  • рослиноїдні;
  • м’ясоїдні;
  • мертвоїдні;
  • фруктоїдні;
  • комахоїдні;
  • планктоноїдні;
  • всеїдні.

 

  1. Сапротрофи – це тварини:

А) які поїдають комах;

Б) які поїдають трупи інших тварин;

В) які поїдають рослини.

  1. Детритофаги – водні організми, які живляться органічним мулом та рештками організмів у водному середовищі.

А) так;

Б) ні.

  1. 12. Алелопатія – це кругообіг фізіологічно активних речовин, що відіграють роль регулятора внутрішніх та зовнішніх взаємовідношень, поновлення, розвитку і зміни рослинного покриву в біоценозі.

Практичне заняття № 3

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ДИНАМІКИ ЗМІН РОСЛИННОСТІ В АГРОБІОЦЕНОЗІ. ВИВЧЕННЯ СУКЦЕСІЙНИХ ЗМІН В АГРОБІОЦЕНОЗІ

Мета: Ознайомитись із типовими змінами рослинності в агробіоценозі, встановивши динаміку та провівши класифікацію. Визначити особливості природних, природно-антропогенних, антропогенних і прогнозних змін.

Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки.

Практичні завдання

  1. Подайте визначення основних термінів і понять: зміни рослинності: природні, природно-антропогенні, антропогенні, прогнозні, зоогенні, сингенетичні, ендоекогенні, демутаційні, пірогенні, аборигенні, лісовідновні, неогенні, дегратогенні, гідрогенні, фенісекціальні, пасквальні, формуючі, техногенні, ексараційні, рекраційні, програмовані, нетрадиційні, флористичні, ценотичні.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/13_1/16_Malinowski_13_1.pdf

  1. На основі джерел літератури та електронного ресурсу визначте на яких субстратах відбуваються первинні зміни фітоценозів. Наведіть приклади первинних сингенетичних природних змін на території України.

http://eduknigi.com/ekol_view.php?id=142***; Кучерявий В.П. Екологія – Динаміка біоценозу.

  1. Занотувати різні зміни фітоценозів, навівши приклади флуктуацій, сукцесій і трансформацій
  2. 4.Бур’яни. Класифікація, шкідливість, джерела забур’яненості. Захист від них
  3. Замалювати структуру проходження фенофаз бур’янами в умовах різних агрофітоценозів за А.А. Часовенною (рис. 3.1.) та дати агробіологічну класифікацію бур’янів. 

    Агрофітоценози: а – озимого жита;

    Фенофази:

  4. Заповнити таблицю 3.1.Таблиця 3.1.

    Агробіологічна класифікація бур’янів

    Запитання для самоперевірки та тестового контролю

    1. За охопленням або загальністю і характером їх протікання виділяють наступні зміни рослинного агрофітоценозу:

    А) природні;

    Б) неприродні;

    В) природно-антропогенні;

    Г) неантропогенні;

    Д) антропогенні;

    Є) прогнозні.

    1. За своєю природою сукції поділяються на:

    А) первинні;

    Б) вторинні;

    В) третинні;

    Г) четвертинні.

    1. Природні зміни це:

    А) такі, які здійснюються під впливом природних факторів;

    Б) такі, які здійснюються під впливом природних факторів і без будь-якого втручання людини;

    В) такі, які здійснюються під впливом людської діяльності у природному середовищі.

    1. Сингенетичні зміни виникають при:

    А) освоєні рослинами нових територій позбавлених рослинності;

    Б) освоєні тваринами нових територій позбавлених рослинності;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни при яких процеси сингенезу помітним чином змінюються через умови екотопу та місцезростання, що обумовлюють зміну одних фітоценозів іншими, називають:

    А) ендодинамічні;

    Б) ендоекогенетичні;

    В) екзодинамічні;

    Г) екзоекогенетичні.

    1. Ендодинамічні зміни це:

    А) зміни, що відбуваються в середині самого фітоценозу чи екосистеми під впливом причин обумовлених особливостями саморозвитку та саморегуляції як окремих видів так і фітоценозів;

    Б) зміни, що відбуваються в середині самого фітоценозу чи екосистеми під впливом генетичних причин обумовлених особливостями саморозвитку та саморегуляції як окремих видів так і фітоценозів;

    1. До ендодинамічних змін які відбуваються в агробіогеоценозах належать:

    А) добові;

    Б) місячні;

    В) квартальні;

    Г) сезонні;

    Д) різнорічні.

    1. Екзодинамічні зміни це:

    А) зміни, які виникають із-за меж фітоценозу і під впливом антропогенних факторів, не властивих для природного ходу розвитку рослинного угруповання;

    Б) зміни, які виникають із-за меж фітоценозу і під впливом зовнішніх екологічних факторів, не властивих для природного ходу розвитку рослинного угруповання.

    1. Флуктуації це:

    А) зміни рослинності під впливом природних факторів на певній ділянці території;

    Б) зміни рослинності під впливом людської діяльності на певній ділянці території;

    В) зміни рослинності під впливом екологічних факторів у різні роки на певній ділянці території.

    1. Зміна дня і ночі зумовлює наступну зміну в агробіогеоценозі:

    А) добову;

    Б) сезонну;

    В) багаторічну;

    Г) сукцесійну.

    1. Зміна кліматичних характеристик, а також тривалості дня і ночі, протягом вегетаційного періоду, що відбуваються в агробіогеоценозі називають:

    А) добові зміни;

    Б) сезонні зміни;

    В) багаторічні зміни;

    Г) сукцесійні зміни.

    1. У агробіогеоценозах зміни сезону року зумовлюють наступні зміни:

    А) добові;

    Б) сезонні;

    В) багаторічні;

    Г) сукцесійні.

    1. Природно-антропогенні зміни це – зміни клімату, ґрунту, водойм, тваринного та рослинного світу, спричинені господарською діяльністю людини; прямі й побічні впливи людини на природу.
    2. Зміни викликані дією пожеж називають:

    А) піротогенні;

    Б) пірогенні;

    В) парогенні.

    1. Антропогенні зміни рослинності агробіоценозу це –

    А) локальні, короткочасні, інтенсивні та малопомітні зміни, зумовлені людською діяльністю;

    Б) регіональні, середньотривалі, екстенсивні та раптові зміни, які зумовлені діяльністю людини;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни, які виникають під впливом надмірного зволоження або в результаті недостатнього регулювання водного режиму на меліорованих землях називають:

    А) гідратогенні;

    Б) гідромеліорогенні;

    В) гідрогенні.

    1. Неогенні зміни це:

    А) зміни, які відбуваються на природних кормових угіддях;

    Б) зміни, які відбуваються на природних луках;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни, які виникли в процесі сінокосіння на природних і штучно створених угіддях називають:

    А) фенісакційні;

    Б) фенісекціальні;

    В) фенісукційні.

    1. Рекраційні зміни це:

    А) зміни, що відбуваються під впливом туризму, заготівлі лікарської сировини, збору плодів, насіння, експлуатації ягідників;

    Б) дегратогенні зміни, які зумовлюють кількісні та якісні зміни лісових, болотних, лучних та інших екосистем;

    В) локальні, коротко та довготривалі зміни, які мають широкий діапазон дії, починаючи від мало помітних порушень до повного знищення угруповань.

    1. Прогнозні зміни це:

    А) специфічні передбачувані зміни, які виникають у межах заздалегідь намічених перетворень;

    Б) зміни, які виникають під впливом регульованої дії природних факторів і є передбачуваними;

    В) передбачувані зміни, які виникають під впливом соціально-економічних потреб розвитку рослинності та рослинницької продукції.


     

    Практичне заняття № 4

    ТЕМА: ВИВЧЕННЯ СУКЦЕСІЙНИХ ЗМІН В АГРОБІОЦЕНОЗІ

    Мета: Ознайомитись з сукцесіями, причинами сукцесійних змін та класифікацією сукцесій фітоценозів. Встановити значення клімаксових угруповань і категорій клімаксу для агробіоценології.

    Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, таблиці.

    Практичні завдання

    1. Подайте визначення основних термінів і понять: сукцесія, сукцесійні відмінності, причини сукцесій, зміни сукцесій, первинні і вторинні сукцесії, філоценогенетичні сукцесії, автогенні сукцесії, аллогенні сукцесії, клімакс, педоклімакс, панклімакс, асоціація, консорція, субклімакс, постклімакс, серіальний клімакс, преклімакс, диклімакс, проклімакс, еоклімакс, параклімакс, синклімакс, екоклімакс.

    http://uk.wikipedia.org/wiki/*

  5. Запитання для самоперевірки та тестового контролю
    1. За охопленням або загальністю і характером їх протікання виділяють наступні зміни рослинного агрофітоценозу:

    А) природні;

    Б) неприродні;

    В) природно-антропогенні;

    Г) неантропогенні;

    Д) антропогенні;

    Є) прогнозні.

    1. За своєю природою сукції поділяються на:

    А) первинні;

    Б) вторинні;

    В) третинні;

    Г) четвертинні.

    1. Природні зміни це:

    А) такі, які здійснюються під впливом природних факторів;

    Б) такі, які здійснюються під впливом природних факторів і без будь-якого втручання людини;

    В) такі, які здійснюються під впливом людської діяльності у природному середовищі.

    1. Сингенетичні зміни виникають при:

    А) освоєні рослинами нових територій позбавлених рослинності;

    Б) освоєні тваринами нових територій позбавлених рослинності;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни при яких процеси сингенезу помітним чином змінюються через умови екотопу та місцезростання, що обумовлюють зміну одних фітоценозів іншими, називають:

    А) ендодинамічні;

    Б) ендоекогенетичні;

    В) екзодинамічні;

    Г) екзоекогенетичні.

    1. Ендодинамічні зміни це:

    А) зміни, що відбуваються в середині самого фітоценозу чи екосистеми під впливом причин обумовлених особливостями саморозвитку та саморегуляції як окремих видів так і фітоценозів;

    Б) зміни, що відбуваються в середині самого фітоценозу чи екосистеми під впливом генетичних причин обумовлених особливостями саморозвитку та саморегуляції як окремих видів так і фітоценозів;

    1. До ендодинамічних змін які відбуваються в агробіогеоценозах належать:

    А) добові;

    Б) місячні;

    В) квартальні;

    Г) сезонні;

    Д) різнорічні.

    1. Екзодинамічні зміни це:

    А) зміни, які виникають із-за меж фітоценозу і під впливом антропогенних факторів, не властивих для природного ходу розвитку рослинного угруповання;

    Б) зміни, які виникають із-за меж фітоценозу і під впливом зовнішніх екологічних факторів, не властивих для природного ходу розвитку рослинного угруповання.

    1. Флуктуації це:

    А) зміни рослинності під впливом природних факторів на певній ділянці території;

    Б) зміни рослинності під впливом людської діяльності на певній ділянці території;

    В) зміни рослинності під впливом екологічних факторів у різні роки на певній ділянці території.

    1. Зміна дня і ночі зумовлює наступну зміну в агробіогеоценозі:

    А) добову;

    Б) сезонну;

    В) багаторічну;

    Г) сукцесійну.

    1. Зміна кліматичних характеристик, а також тривалості дня і ночі, протягом вегетаційного періоду, що відбуваються в агробіогеоценозі називають:

    А) добові зміни;

    Б) сезонні зміни;

    В) багаторічні зміни;

    Г) сукцесійні зміни.

    1. У агробіогеоценозах зміни сезону року зумовлюють наступні зміни:

    А) добові;

    Б) сезонні;

    В) багаторічні;

    Г) сукцесійні.

    1. Природно-антропогенні зміни це – зміни клімату, ґрунту, водойм, тваринного та рослинного світу, спричинені господарською діяльністю людини; прямі й побічні впливи людини на природу.
    2. Зміни викликані дією пожеж називають:

    А) піротогенні;

    Б) пірогенні;

    В) парогенні.

    1. Антропогенні зміни рослинності агробіоценозу це –

    А) локальні, короткочасні, інтенсивні та малопомітні зміни, зумовлені людською діяльністю;

    Б) регіональні, середньотривалі, екстенсивні та раптові зміни, які зумовлені діяльністю людини;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни, які виникають під впливом надмірного зволоження або в результаті недостатнього регулювання водного режиму на меліорованих землях називають:

    А) гідратогенні;

    Б) гідромеліорогенні;

    В) гідрогенні.

    1. Неогенні зміни це:

    А) зміни, які відбуваються на природних кормових угіддях;

    Б) зміни, які відбуваються на природних луках;

    В) всі перераховані.

    1. Зміни, які виникли в процесі сінокосіння на природних і штучно створених угіддях називають:

    А) фенісакційні;

    Б) фенісекціальні;

    В) фенісукційні.

    1. Рекраційні зміни це:

    А) зміни, що відбуваються під впливом туризму, заготівлі лікарської сировини, збору плодів, насіння, експлуатації ягідників;

    Б) дегратогенні зміни, які зумовлюють кількісні та якісні зміни лісових, болотних, лучних та інших екосистем;

    В) локальні, коротко та довготривалі зміни, які мають широкий діапазон дії, починаючи від мало помітних порушень до повного знищення угруповань.

    1. Прогнозні зміни це:

    А) специфічні передбачувані зміни, які виникають у межах заздалегідь намічених перетворень;

    Б) зміни, які виникають під впливом регульованої дії природних факторів і є передбачуваними;

    В) передбачувані зміни, які виникають під впливом соціально-економічних потреб розвитку рослинності та рослинницької продукції.


     

    Практичне заняття № 4

    ТЕМА: ВИВЧЕННЯ СУКЦЕСІЙНИХ ЗМІН В АГРОБІОЦЕНОЗІ

    Мета: Ознайомитись з сукцесіями, причинами сукцесійних змін та класифікацією сукцесій фітоценозів. Встановити значення клімаксових угруповань і категорій клімаксу для агробіоценології.

    Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, таблиці.

    Практичні завдання

    1. Подайте визначення основних термінів і понять: сукцесія, сукцесійні відмінності, причини сукцесій, зміни сукцесій, первинні і вторинні сукцесії, філоценогенетичні сукцесії, автогенні сукцесії, аллогенні сукцесії, клімакс, педоклімакс, панклімакс, асоціація, консорція, субклімакс, постклімакс, серіальний клімакс, преклімакс, диклімакс, проклімакс, еоклімакс, параклімакс, синклімакс, екоклімакс.

    http://uk.wikipedia.org/wiki/*

  1. Занотувати послідовність сукцесійних змін для лучного агрофітоценозу, лісового фітоценозу та аквафітоценозу.

http://yourlib.net/content/view/12098/143/

http://e-lib.gasu.ru/eposobia/fedotkina/R_3_1.html

_4. Занотуйте схему класифікації сукцесій фітоценозів за В.М. Сукачовим, Б.М. Міркіним, О.П. Шенніковим (табл. 4.3).

Таблиця 4.3.

Класифікація сукцесій фітоценозів

(за В.М. Сукачовим, Б.М. Міркіним, О.П. Шенніковим)

Варіанти Типи і підтипи сукцесій
  1. Занотуйте послідовні аспекти виникнення клімаксу, подаючи їх характеристику.

http://ekolog.org/books/3/

  1. Прослідкуйте та запишіть послідовні сукцесійні зміни, що ведуть до формування клімаксу для різних типів агрофітоценозів за В.Д. Александровою та Ф. Клементсом.

Запитання для самоперевірки та тестового контролю

  1. Сукцесія це:

А) зміни одного фітоценозу другим, які мають незворотній перебіг;

Б) зміни, які є малопомітними і не поширюються за межі фітоценозу;

В) зміни рослинного покриву у межах первинного фітоценозу.

  1. Які з перерахованих відмінностей притаманні сукцесіям:

А) довготривалість дії;

Б) зворотність змін;

В) зміни відбуваються лише у межах фітоценозу;

Г) фітоценози змінюються в просторі.

  1. Причинами сукцесійних змін є фактори:

А) міжвидові;

Б) внутрішні;

В) антрпогенні;

Г) природні;

Д) зовнішні.

  1. Зміни, що проходять у сукцесіях в наслідок розмноження рослин, завдяки чому збільшується чисельність особин і ценопопуляцій, вид домінує, збільшує площу розселення, порівняно з видами, менш пристосованими до даних умов місцезростання, характеризують:

А) міжвидові причини;

Б) внутрішні причини;

В) антрпогенні причини;

Г) природні причини;

Д) зовнішні причини.

  1. Зовнішні причини сукцесій рослинного покриву є:

1) кліматогенні;

2) едафогенні;

3) пірогенні,

4)зоогенні,

5)антропогенні.

  1. За В.Д. Александровою, виділяють наступні зміни, що проходять у сукцесіях:

1) добові;

2) сезонні;

3) різнорічні або флуктуаційні

4) щорічні ,

5) вікові.

  1. За охопленням сукцесії розрізняють:

А) загальні;

Б) особисті;

В) точкові;

Г) локальні.

  1. За силою і характером виявлення сукцесії розрізняють:

А) динамічні;

Б) інтенсивні;

В) екстенсивні;

Г) енергетичні.

  1. За тривалістю сукцесії розрізняють:

А) короткотривалі;

Б) нетривалі;

В) середньотривалі;

Г) довготривалі.

  1. Короткотривалі сукцесії охоплюють:

А) 4 категорії;

Б) 6 категорій;

В) 2 категорії;

Г) 3 категорії.

  1. За походженням сукцесії є:

А) автогенні та еллогенні;

Б) внутрішні та зовнішні;

В) первинні та вторинні.

  1. Чим характеризуються первинні сукцесії?

Первинна сукцесія — сукцесія, що розвивається на позбавлених життя територіях — скелях, урвищах, наносах річок, сипких пісках, застиглій лаві та ін. При заселенні таких ділянок живі організми за рахунок свого метаболізму змінюють умови проживання і змінюють один одного. Основна роль належить накопиченню відмерлих залишків рослин і продуктів розкладання. Це залежить від характеру рослинності і від комплексу мікроорганізмів, що руйнують її, грибів і тварин. Поступово формується ґрунтовий профіль, змінюється гідрологічний режим ділянки, мікроклімат. Такі сукцесії називаються у геоботаниці — екогенетичними, оскільки ведуть до перетворення самого місця проживання.

  1. Чим характеризуються вторинні сукцесії?

Вторинні сукцесії – процес відновлення природної рослинності після певних порушень, наприклад відновлення лісів після пожеж. На перебіг вторинної сукцесії певним чином впливають угруповання організмів, які залишилися від попередньої екосистеми після її руйнування.

  1. Чи правильне твердження, що філоценогенетичні сукцесії – це такі, які характеризують еволюцію фітоценозів уже відомих типів рослинності:

А) так;

Б) ні.

  1. За В.М. Сукачовим, автогенні типи сукцесій поділяються на:

А) сингенетичні;

Б) гейтогенетичні;

В) ендоекогенетичні;

Г) гологенетичні.

  1. За В.М. Сукачовим, аллогенні типи сукцесій включають:

А) сингенез;

Б) гейтогенез;

В) ендоекогенез;

Г) гологенез.

  1. Завершальна стадія сукцесії, яка знаходиться у відповідності з абіотичними факторами середовища і досягає кульмінацій свого розвитку та стабільності називається:

А) кліпаксом;

Б) клімаксом;

В) клісмаком;

Г) клізмарком

  1. Завершальна стадія сукцесії визначається за п’ятьма аспектами:

1) флористичним;

2) ценотичним;

3) структурно-морфологічним

4) екологічним;

5) динамічним.

 

  1. Ф. Клемент виділяв наступні стадії формування клімаксу, які послідовно об’єднуються у серію:

А) присерії;

Б) ксеросерії;

В) субсерії;

Г) оксисерії.

  1. Рослинне угруповання яке включає в себе два або більше споріднених між собою клімакси з однаковими кліматичними явищами, з тими ж життєвими формами і спільними родами домінантами називається:

А) панклімакс;

Б) субклімакс;

В) постклімакс;

Г) екоклімакс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Зелені рослини-автотрофи Зелені рослини-напівпаразити Незелені рослини-паразити
    Типи бур’янів
    Малорічні Багаторічні Малорічні Багаторічні Малорічні
    Краще розмножаються насінням,гірше-вегетативно Добре розмножуються вегетативно і насінням
120 грн В кошик
Автор / продавецьВсі товари продавця
Офлайн 1 тиждень

Вчитель - розробник

Потрібна допомога з навчанням? Я допоможу вам із рефератами, статтями, курсовими, практичними роботами та іншими академічними завданнями! Зв'яжіться зі мною через коментарі на сайті, і ми разом досягнемо успіху в навчанні.
Коментарі: 3Публікації: 239Реєстрація: 20-02-2024
Посада: ВчительПрофесійні навички:
Часті запитання та відповіді
Як купити матеріал «1-4 практичні роботи- біологія»?
Щоб купити «1-4 практичні роботи- біологія», потрібно додати матеріал до кошика та оплатити замовлення.
Коли я отримаю матеріал «1-4 практичні роботи- біологія»?
Матеріали «1-4 практичні роботи- біологія» будуть надіслані в електронному вигляді на вашу поштову скриньку одразу після оплати.
Чи можна купити «1-4 практичні роботи- біологія» в друкованому вигляді?
Ні. Усі доступні матеріали, зокрема «1-4 практичні роботи- біологія» можна придбати тільки в електронному вигляді для особистого друку.
Чи можна замовити матеріал «1-4 практичні роботи- біологія» по телефону, або месенжеру?
Ні. Всі матеріали, в тому числі «1-4 практичні роботи- біологія» можна придбати тільки через кошик на сайті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *