Придбали: 2 раз.

Практичне завдання №1 

ЗАВДАННЯ: скласти матрицю «ФАКТИ-НОРМИ-ДОКАЗИ». Виконується завдання письмово.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ №1

02.09.2022 Управлінням архітектурно-будівельного контролю (далі – УДБАК) на підставі звернення фізичної особи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності (самовільна перебудова балкону) призначено позапланову перевірку квартири Громадянки А. за адресою: м. Одеса, вул. Шкільна, буд. 11, кв. 3.

09.09.2022 УДБК направило Громадянці А. лист з вимогою надати проектно-правову документацію на квартиру та забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб у вказану квартиру 16.09.2022 о 10:00 для проведення позапланової перевірки.

16.09.2022 посадові осіби прибули на позапланову перевірку, але не змогли потрапити до квартири та не отримали необхідні документи для проведення позапланового заходу.

В результаті чого 16.09.2022 посадовими особами УДБК стосовно Громадянки А. складено:

• акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для виконання покладених на них функцій;
• протокол про адміністративне правопорушення та встановлено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення – 01.10.2021 об 11 год. 50 хв.

В цей же день протокол та акт були надіслані поштою Громадянці А.

20.09.2022 Громадянка А. у своїй поштовій скриньці знайшла лист із вимогою відповідача від 09.09.2022 про надання доступу до приміщення 16.09.2022 для проведення позапланової перевірки та надання правовстановлюючих документів на квартиру.

21.09.2022 Громадянка А.  направила лист-відповідь на адресу УДАБК про те, що вона завчасно не була повідомлена  про дату та час проведення перевірки і не порушувала законодавство у сфері містобудівної діяльності, а придбала квартиру з таким перебудованим балконом.

01.10.2022 УДАБК постановою №111 було притягнуто Громадянку А. до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 6800,00 грн на підставі ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у зв`язку з недопущенням посадових осіб УДАБК до проведення перевірки 16.09.2022.

Нормативні акти до фактичних обставин №1: 

1.    Кодекс України про адміністративні правопорушення

Частина друга статті 188^-42. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю –

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Кабінет Міністрів України Постанова від 23 травня 2011 р. № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю

Пункт 9. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.

У випадку, коли суб’єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об’єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об’єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

3. Кабінет Міністрів України Постанов від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку

75. З використанням абонентської поштової скриньки можуть доставлятися, якщо інше не передбачене договором про надання послуг поштового зв’язку:

прості поштові відправлення (крім мішків “М”);

адресна поштова розсилка; повідомлення про надходження поштових відправлень, переказів; періодичні друковані видання, оформлені згідно з вимогами законодавства.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ №2

09 вересня 2022 року приблизно о 13 годині невстановлена особа здійснила дзвінок на мобільний номер Громадянки А., яка є пенсіонеркою, особою похилого віку.

У ході телефонної розмови, невстановлена особа, представилась завідуючим хірургічного відділення міської лікарні на прізвище «Шевченко Олександр Сергійович», повідомила про те, що донька Громадянки А., потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та потребує термінової фінансової допомоги на проведення операції. Також у ході цієї телефонної розмови Громадянку А. повідомлено про те, що до неї додому за деякий час прийде Громадянин Б., якому потрібно передати грошові кошти.

Громадянка А., перебуваючи у стресі, повіривши в те, що її донька дійсно потребує фінансової допомоги на операцію, діючи за вказівками невстановленої особи, що їй телефонувала, підготувала грошові кошти в сумі 40000 гривень, 1000 доларів США та 100 євро для передачі Громадянину Б.

09 вересня 2022 приблизно о 14 годині, Громадянин Б., прибув до квартири за місцем проживання Громадянки А., представився водієм-кур’єром та отримав від неї грошові  кошти в сумі 40000 гривень, 100 євро (3664,91 гривень) та 1000 доларів США, (36 568,6 гривень), що за курсом НБУ станом на 09 вересня 2022 року становило 80233,51 гривень.

Громадянин Б. в подальшому був затриманий працівниками поліції.

Своїми діями Громадянин Б. та невстановлена особа шляхом обману спричинили Громадянці А. матеріальну шкоду на загальну суму 80233,51 гривень.

Громадянин Б. неодноразово судимий, у тому числі за кримінальні правопорушення проти власності та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

Нормативні акти до фактичних обставин №2: 

Стаття 190. Шахрайство Кримінального кодексу України

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) –

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, –

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»

Пункт 17 Постанови зазначено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна або права на нього. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ №3

18.03.2022 – Громадянином А. отримано лист-повідомлення від Одеської митниці про складання стосовно нього протоколу про порушення митних правил №0405 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.  Зі змісту протоколу стало відомо, що посадовою особою митниці встановлені такі обставини.

10.11.2021 до ДП МТП «Чорноморськ» в зону діяльності ВМО №2 м/п «Чорноморський» Одеської митниці на судні закордонного плавання під митним контролем, надійшов товар «медичне обладнання».

Згідно з поданими митному органу документами, одержувачем (власником) на території України вказаного вантажу є ТОВ «DC».

У період з 10.11.2021 по 14.11.2021 зазначений товар було вивантажено з борту судна та розміщено під митним контролем на території МТП «Чорноморськ». Строк тимчасового зберігання під митним контролем товару встановлено до 12.02.2022.

20.02.2022 до Одеської митниці Держмитслужби митного поста «Чорноморський» звернувся директор ТОВ «Порт» Громадянин А. з листом №20-2 щодо продовження строку тимчасового зберігання товару в контейнерах.

28.02.2022 листом Одеської митниці ТОВ «Порт» відмовлено у продовженні терміну тимчасового зберігання, у зв’язку пропущенням строку та з виявленням порушення митних правил.

В протоколі зазначено, що уповноваженою особою за митне оформлення товару є ТОВ «Порт» в особі керівника підприємства Громадянина А., згідно з довіреністю №35 від 20.12.2021.

В протоколі зроблено висновок, що керівником ТОВ «Порт» Громадянином  А.  не було своєчасно вжито заходів, які передбачені частиною четвертою статті 204 Митного кодексу України до товару «медичне обладнання», чим вчинено порушення митних правил, передбачене частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

Розгляд справи про порушення митних правил стосовно директора ТОВ «Порт» Громадянина А. було призначено на 22.04.2022 за адресою: м. Одеса, Митна площа,1.

16.04.2022 директор ТОВ «Порт» Громадянин А. направив листа  до Одеської митниці, яким надав пояснення, що ТОВ «Порт» не є уповноваженою особою стосовно митного оформлення товару, оскільки довіреність від 20.12.2021 не передбачає таких повноважень. ТОВ «Порт» лише надавало експедиторські послуги на підставі передоручення від іншої експедиторської компанії – ТОВ «Море». Стосовно порушення частини другої статті 469 Митного кодексу України слід звертатися до  власника товару.

22.04.2022 – Громадянин А. як директора ТОВ «Порт» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 гривень.

Нормативні акти до фактичних обставин №3:

1. Митний кодекс України

Частина друга статті 469

2. Зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 204. Строк тимчасового зберігання товарів

1. Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.

3. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи, або утримувача об’єкта, зазначеного в авторизації на застосування спрощення, може бути продовжений, але не більш як на 30 днів. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови.

4. До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій – третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути:

• задекларовані до відповідного митного режиму; або
• передані відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або
• відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за межі митної території України.

Стаття 4. Визначення основних термінів і понять

63) уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта;

2. Цивільний кодекс України

Стаття 245. Форма довіреності

1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ №4

До адміністративного суду звернулась Громадська організація «Довіра» з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2020 №1234, яка  стосується правового статусу громадських об’єднань, їх фінансування та діяльності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що проект Постанови Кабінету Міністрів України №1234 не пройшов всі обов`язкові стадії підготовки. Зокрема, Постанову №1234 ухвалено без проведення консультацій з громадськістю. Проект оскаржуваної постанови не був наданий для ознайомлення громадськості, не був оприлюднений на офіційному веб-сайті.

На думку Громадської організації «Довіра», Постанову Кабінету Міністрів України від 01.02.2020 №1234 було прийнято з порушенням права на участь громадян в управлінні державними справами і права громадян на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, пославшись на те, що проект Постанови №1234 підлягав громадському обговоренню шляхом його розміщення на офіційному веб-порталі профільного міністерства. Тобто, всі зацікавлені особи, включаючи Позивача, могли долучитись до громадського обговорення проекту оскаржуваної постанови.

Нормативні акти до фактичних обставин №4: 

1.        Конституція України

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 34. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати Інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

2. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996

Пункт 2. Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів.

Пункт 12. В обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які:

–         стосуються правового статусу громадських об’єднань, їх фінансування та діяльності;

14. Публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку:

• визначає питання, яке буде винесене на обговорення;
• приймає рішення про проведення обговорення;
• розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); – вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб’єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб’єктів (далі – заінтересовані сторони);
• оприлюднює в обов’язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб;
• збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; – формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; – забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення;
• проводить аналіз результатів обговорення;
• оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб.

16. Електронні консультації з громадськістю проводяться у підрубриці “Електронні консультації з громадськістю” рубрики “Консультації з громадськістю” офіційного вебсайту органу виконавчої влади.
17. Під час проведення електронних консультацій з громадськістю орган виконавчої влади оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та на урядовому веб-сайті “Громадянське суспільство і влада” інформаційне повідомлення про проведення електронних консультацій, текст проекту акта, винесеного на обговорення.

3. Постанова Кабінет Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України»

• 42. Публічні консультації

1. Розробник забезпечує проведення публічних консультацій з представниками заінтересованих сторін щодо проектів актів Кабінету Міністрів відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”.
2. Для проведення публічних консультацій проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів разом з матеріалами до них оприлюднюються розробником на його офіційному веб-сайті, якщо інше не передбачено законом.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ №5

Громадянин В. проживає в кв. 38 за адресою: м. Одеса, вул. Нова, буд 45. Вказаний будинок обслуговується Житлово-будівельним кооперативом «Південний».

26 грудня 2023 року в місцях розклеювання оголошень в будинку біля консьєржу, на вхідній двері будинку, в кабіні ліфту та інших загальнодоступних місцях було розміщено оголошення такого змісту:

«Колишній голова ЖБК Громадянин В., який прокрався і залишився без «роботи», організовує цькування нинішнього голови. Своїми погрозами та наклепом заважає спокійній роботі. Порада наклепнику, злодію та аферисту: «Не заважайте жити і працювати людям! І припиніть свої брудні домагання по відношенню до голови! Адміністрація ЖБК».

Громадянин В. вважає інформацію в об’яві недостовірною, вигаданою та наклепницькою, такою, що порочить його честь, гідність та його ділову репутацію, серед мешканців Житлово-будівельного кооперативу та їх гостей. І вважає, що Житловобудівельний кооператив «Південний» порушив його права. Текст вказаного оголошення Громадянин В. сфотографував, але без прив’язки до місцезнаходження оголошень у будинку.

Нормативні акти до фактичних обставин №5: 

Конституція України

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положення статті 32 Конституції України встановлюють, що кожному гарантується cудовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно приписів статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Цивільний кодекс України

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Як встановлено вимогами положеннями ч.ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Закон України «Про інформацію»

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію»  

1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз’яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року справа N 757/47672/18

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки. Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього. У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові №1  від 27.02.2009 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Практичне завдання №2 

ЗАВДАННЯ:  Завдання виконується письмово по тим фактичним обставинам, які у вашій групі.

1. Провести роботу з нормою права – розібрати на складові.
2. Визначити доказову базу та стандарт доведення по справі.
3. Знайти судову практику по вашій справі

Практичне завдання №3 та №4

ЗАВДАННЯ:  скласти аргумент Позивача та контраргумент Відповідача

1. Використовуючи формат правового аналізу CREAC викладіть один аргумент

Позивача та один контраргумент Відповідача (тобто потрібно скласти дві таблиці формату CREAC) по тим фактичним обставинам, які ви обрали.

УВАГА! 

• Це завдання є контрольним для оцінювання, тобто без його виконання атестацію/ залік/іспит отримати буде неможливо.
• В елементі «RULES» обов’язково згадати відповідні ключові норми.
• В елементі «EXPLANATION» обов’язково надати пояснення ключової норми. –      В елементі «ПІДТРИМКА» обов’язково згадати наявні докази або відсутність тих доказів, які мали б бути надані суду.
• Пам’ятаємо, що текст кожного елемента має бути читабельним, тобто не фрази в стилі СМС-повідомлень, а повноцінні речення, які є змістовними, але чіткими, лаконічними та без зайвих слів.

– Завдання виконується письмово в форматі юридичного письма CREAC виключно в таблиці. На кожен аргумент та контраргумент окрема таблиця

(обсягом від 2 до 3 тис. знаків з прогалинами).

– Це самостійне, індивідуальне завдання. Якщо я побачу тотожні чи значно схожі відповіді, всі студенти зі схожими роботами отримають незадовільно. Тому прошу НЕ списувати , НЕ робити ці завдання разом з кимось, НЕ надавати власні роботи іншим для списування.

Практичне завдання №5 

ЗАВДАННЯ:  

1. Ознайомитися з інтерв’ю з суддею ВС Аркадієм Бущенко «Обов’язок влади спілкуватися з суспільством мовою, зрозумілою для суспільства»

Посилання  https://loyer.com.ua/uk/obovyazok–vlady–spilkuvatysya–z–suspilstvommovoyu–zrozumiloyu–dlya–suspilstva/

2. Ознайомтеся з документом «Письмові пояснення третьої особи» (реальний документ, оформлення та зміст збережені). Проаналізувати чи можна за допомогою інструментів юридичного письма та юридичного дизайну покращити цей документ, не змінюючи його змісту. Провести аналіз усно та письмово за схемою нижче. 

Аналіз документа (усно)

Як сприймається текст документами вами як читачем?

Чи є текст структурованим, написаним простою мовою, лаконічним?

Чи допомагають у сприйнятті тексту підкреслення, виділення жирним та курси? Чи є текст чітко аргументованим? Всі аргументи легко ідентифікуються? Чого не вистачає тексту?

Робота з документом (письмово)

Крок 1. Додати структуру, розділи та підрозділи.

Крок 2. Визначити скільки і які аргументи запропонував автор документа. Чи можемо ми їх легко ідентифікувати в тексті.

Крок 3. Перевірити аргументи на дотримання форматів чи всі елементи присутні. Чи всі цитати норм права є необхідними і стосуються аргументів.

Крок 4. Додати в текст такий структурний елемент як анонсування аргументів Крок 5. Прибрати з тексту зайві слова, канцеляризми та штампи.

Крок 6. Знайти найдовше речення в цьому тексті та зробити з нього декілька речень довжиною до 15 слів.

Крок 7. Скоротити належним чином назви нормативних актів. Крок 8. Уніфікувати написання дат по тексту.

Новий текст до документа не додаємо (окрім анонсування аргументів), навпаки прибираємо все зайве.

Практичне завдання №6 

ЗАВДАННЯ:

УВАГА! 

Це завдання є контрольним для оцінювання, тобто без його виконання залік/іспит отримати буде неможливо.

1. Скласти вступне слово по обраній вами справи від Позивача чи від Відповідача
2. Підготувати усний виступ зі вступним словом тривалістю 3-4 хвилини з урахуванням критеріїв Logos, Ethos, Pathos.

Починатися виступ обов’язково має з речення, в якому ви розкриваєте суть справи.

Практичне завдання №7 

ЗАВДАННЯ:

1. Скласти запитання до вашого процесуального опонента по суті обраної вами справи. Обґрунтувати, чому саме такі запитання ви склали, якої мети намагаєтесь досягнути ставлячи їх.

Практичне завдання №8

Підсумкове заняття. Залік/допуск до іспиту.

Автор публікаціїВсі товари продавця

Офлайн 7 днів

Вчитель - розробник

15

Дізнайтеся, як уникнути штрафів за порушення в сфері містобудівної діяльності. Факти, нормативні акти, штрафи - все для вашої безпеки і законності.

Коментарі: 7Публікації: 331Реєстрація: 20-02-2024 Посада: Вчитель