Практичні 5-8- біологія

Практичне заняття № 5

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ (ПЕСТИЦИДІВ). ЗАХОДИ ОСОБИСТОЇ І ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З НИМИ, ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ, НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ ХІМІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ РОСЛИН (1).

Мета : Ознайомитися з гігієнічною класифікацією пестицидів, заходами особистої і громадської безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів. Ознайомитись із засобами індивідуального захисту, наданням першої допомоги при отруєнні хімічними засобами захисту (пестицидами).

Завдання: 1. Дати гігієнічну класифікацію пестицидів:

Заповнити таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

Класифікація пестицидів за ступенем небезпечності

2. Маркірування пестицидів (показати схематично).
3. Зберігання хімічних засобів захисту (тип сховища).
   2. Заходи особистої і громадської безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів.
4. ТРАНСПОРТУВАННЯ
5. ЗБЕРІГАННЯ
6. Застосування авіаційним методом
7. 6.3. Застосування за допомогою наземної апаратури
8.      6.4. Застосування у теплицях
9. Засоби особистого (індивідуального) захисту (ЗІЗ) працюючих з пестицидами (дати характеристику, підкресливши особливості кожного з видів).

6. Надання першої допомоги при отруєнні хімічними засобами захисту, дати перелік препаратів, що зберігаються в аптечці першої допомоги
7. Закон України „Про пестициди і агрохімікати” Вказати основні положення

8. Препаративні форми (пф) пестицидів, міжнародна та українська номенклатура
9. Способи застосування пестицидів. Робочі суміші пестицидів та їх властивості
10. Тести для самоперевірки
    1. Яким кольором маркують тару із інсектицидом:
    1. • Синім
       • Жовтим
       • Чорним
       • Червоним
    2. Яким кольором маркують тару із фунгіцидом:
    1. • Чорним
       • Зеленим
       • Червоним
       • Жовтим
    3. Яким кольором маркують тару із родентицидом:
    1. • Жовтим,
       • Сірим,
       • Синім
       • Чорним
    4. Який із названих термінів не належить до груп гігієнічної класифікації:
    1. • Оральна токсичність
       • Шкірно-резорбтивна токсичність
       • Ступінь леткості
       • Об’єкти дії
    5. Оральна токсичність характеризується такими градаціями :
    1. • Гостро виявлені
       • Сильнодіючі отруйні речовини
       • Високотоксичні
       • Середньої токсичності
    6. Вкажіть, яким терміном позначається здатність пестициду спричиняти в організмі теплокровних пухлини
       • Алергенність
       • Ембріотропність
       • Бластомогенність
       • Тератогенність
    7. Вкажіть засіб для індивідуального захисту органів дихання працюючих під час фумігації складських приміщень:
    • Респіратор РУ-60М
    • Протигаз ПШ-2
    • Респіратор РПГ-67А
    • Респіратор РПГ-67КД
    8. Яка з перерахованих характеристик не є обов’язкою при будівництві сховища пестицидів:
    1. Відстань від житлових приміщень
    2. Відстань від лісових насаджень
    3. Відстань від водойм
    4. Не менше двох камер
    5. Який із перерахованих термінів не використовується в класифікації за об’єктом дії:
    6. Гербіциди
    7. Родентициди
    8. Мутагени
    9. Інсектициди
    10. Препарати, що використовуються для обмеження чисельності шкідливих комах і кліщів:
        • Інсектициди
        • Фунгіциди
        • Дефоліанти
        • Зооциди
    11. Який із перерахованих термінів не входить до гігієнічної класифікації
    1. Оральна токсичність
    2. Маркірування
    3. Шкірно-резорбтивна токсичність
    4. Кумулятивність
    5. Що таке кумуляція:
    6. Накопичення шкідливої речовини без зміни в організмі тварин;
    7. Накопичення шкідливої речовини без зміни в організмі комах;
    8. Накопичення шкідливої речовини без зміни в організмі людини, що спричиняє отруєння аж до летального ефекту;
    9. Накопичення шкідливої речовини без зміни в організмі рослин
    10. Надкумуляція, коли коефіцієнт кумуляції:
    11. До 1.
    12. 1-3
    13. 3-5
    14. 5
    15. Виявлена кумуляція, коли коефіцієнт кумуляції:
    16. До 1
    17. 1-3
    18. 3-5
    19. 5
    20. Помірна кумуляція, коли коефіцієнт кумуляції:
    21. До 1
    22. 1-3
    23. 3-5
    24. 5
    25. Слабко виявлена кумуляція, коли коефіцієнт кумуляції:
    26. До 1
    27. 1-3
    28. 3-5
    29. 5
    30. Період піврозпаду у ґрунті 1-2 роки препарат:
    31. Дуже стійкий
    32. Стійкий
    33. Помірно стійкий
    34. Малостійкий
    35. Період піврозпаду у ґрунті 0,5-2 роки препарат:
    36. Дуже стійкий
    37. Стійкий
    38. Помірно стійкий
    39. Малостійкий
    40. Період піврозпаду у ґрунті 1-6 місяців препарат:
    41. Дуже стійкий
    42. Стійкий
    43. Помірно стійкий
    44. Малостійкий
    45. Період піврозпаду у ґрунті до 1-го місяця препарат:
    46. Дуже стійкий
    47. Стійкий
    48. Помірно стійкий
    49. Малостійкий
    50. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) входять до групи:
    51. ЛД₅₀ -50 мг/кг,
    52. ЛД₅₀– 50-200 мг/кг
    53. ЛД₅₀ – 200-1000 мг/кг
    54. ЛД₅₀ -1000 мг/кг
    55. До групи високотоксичних входять :
    56. ЛД₅₀ -50 мг/кг,
    57. ЛД₅₀– 50-200 мг/кг
    58. ЛД₅₀ – 200-1000 мг/кг
    59. ЛД₅₀ -1000 мг/кг
    60. До групи препаратів середньої токсичності входять :

    1.ЛД₅₀ – 50 мг/кг,

    2. ЛД₅₀– 50-200 мг/кг
    3. ЛД₅₀– 200-1000 мг/кг
    4. ЛД₅₀-1000 мг/кг
    5. До групи слабкотоксичних препаратів входять :
    6. ЛД₅₀-50 мг/кг,
    7. ЛД₅₀– 50-200 мг/кг
    8. ЛД₅₀– 200-1000 мг/кг

    4 .ЛД₅₀ -1000 мг/кг

    25. Гостра токсичність характеризується:
    26. Негайним проявом ураження при разовому короткочасному надходженні,
    27. Повільним ураженням при разовому короткочасному надходженні,
    28. Негайним проявом ураження при багаторазовому тривалому надходженні,
    29. Повільним проявом ураження при багаторазовому тривалому надходженні,
    30. Хронічна токсичність характеризується:
    31. Негайним проявом ураження при разовому короткочасному надходженні,
    32. Повільним ураженням при разовому короткочасному надходженні,
    33. Негайним проявом ураження при багаторазовому тривалому надходженні,
    34. Повільним проявом ураження при багаторазовому тривалому надходженні,
    35. Який із перерахованих термінів означає хворобливу реакцію організму на подразнення пестицидом:
    36. Бластомогенність,
    37. Тератогенність
    38. Алергія.
    39. Ембріотоксичність
    40. При підборі засобів індивідуального захисту не керуються:
    41. Фізико-хімічними якостями препаратів,
    42. Токсичністю,
    43. Сільськогосподарською культурою, що обробляється,
    44. Способом застосування і умовами праці.
    45. Для захисту шкіри не використовують:
    46. Спецодяг
    47. Протигази,
    48. Медичні рукавички,
    49. Чоботи.
    50. Для захисту від пилоподібних речовин не дозволяється використовувати:
    51. Протипилові респіратори,
    52. Протигази із протипиловими патронами,
    53. Ватно-марлеві пов’язки,
    54. Універсальний респіратор.

     

    1.. Поліпшувачі фізичних властивостей робочих рідин називаються:

    1. Боніфікатори
    2. Емульгатори
    3. Детергенти
    4. Наповнювачі
    5. Речовини, що застосовуються для перешкоджання сполученню дрібних часточок в препаративній формі:
    6. Дефлокулятори,
    7. Емульгатори
    8. Детергенти
    9. Наповнювачі
    10. До складу препаративної форми не входить:
    11. Діюча речовина,
    12. Наповнювач,
    13. Інгредієнт (поліпшувач),
    14. Обприскувач
    15. При змішуванні із водою утворюється суспензія:
    16. Концентрат емульсії,
    17. Концентрат суспензії
    18. Технічний продукт
    19. Водний розчин
    20. Сухі, дрібно розмелені препаративні форми вкриті тонким шаром чи насичені діючою речовиною з додаванням поверхнево-активних речовин:
    21. Концентрат емульсії,
    22. Концентрат суспензії
    23. Змочувальні порошки
    24. Технічний продукт
    25. При змішування із водою утворюється емульсія:
    26. Концентрат емульсії,
    27. Концентрат суспензії
    28. Технічний продукт
    29. Водний розчин
    30. При змішування із водою утворюється справжній розчин:
    31. Концентрат емульсії,
    32. Концентрат суспензії
    33. Технічний продукт
    34. Водний розчин
    35. Суміш активних інгредієнтів пестициду із пасивними називається:
    36. Препаративна форма
    37. Діюча речовина
    38. Робоча суміш
    39. Дисперсна система
    40. Вкажіть речовину, яка не входить до складу такої препаративної форми пестицидів як порошок:
    41. Мило,
    42. Діюча речовина
    43. Наповнювач
    44. Дефлокулятор
    45. Препаративна форма пестициду це:
    46. Заводська форма
    47. Упаковка
    48. Спосіб застосування
    49. технічна характеристика
    50. Розчинні порошки це –
    51. Високодисперсні тверді діючі речовини розчинні у воді з додаванням поверхнево-активних речовин.
    52. Сухі, дрібно розмелені препаративні форми
    53. Пилові препаративна форма із невеликим відсотком діючої речовини
    54. Препарати у формі гранул
    55. Гранульовані препарати це –
    56. Високодисперсні тверді діючі речовини розчинні у воді з додаванням поверхнево-активних речовин.
    57. Сухі, дрібно розмелені препаративні форми
    58. Пилові препаративна форма із невеликим відсотком діючої речовини
    59. Препарати у формі гранул
    60. Нерозчинні тверді діючі речовини, що мають текучу препаративну форму:
    61. Текучі пасти
    62. Концентрати емульсій
    63. Концентрати суспензій
    64. Сухі, дрібно розмелені препаративні форми
    65. Харчові продукти, до яких додана певна кількість пестицидних речовин для знищення шкідливих тварин чи комах це:
    66. Отруєні принади
    67. Мікрокапсульовані препарати
    68. Текучі пасти
    69. Концентрати емульсій
    70. Хімічні сполуки, що додаються до препаративної форми, бакової суміші називаються:
    71. Боніфікатори
    72. Дефлокулятори
    73. Добавки до препаратів
    74. Детергенти
    75. Речовини, що застосовуються для підвищенні ефективності препарату:
    76. Боніфікатори
    77. Дефлокулятори
    78. Активатори
    79. Детергенти
    80. Препарати, що підсилюють дію один одного в суміші називаються:
    81. Боніфікатори
    82. Дефлокулятори
    83. Активатори
    84. Синергісти
    85. Головним засобом спілкування між виробником і споживачем є:
    86. Радіо
    87. Реклама
    88. Маркування пестициду
    89. Інтернет
    90. Сигнальні кольорові смуги на упаковці пестицидів наносяться для:
    91. Швидкого розпізнавання їх призначення
    92. Краси
    93. Дизайнерського ходу
    94. Реклами
    95. На упаковці з фунгіцидами для застосування в період вегетації нанесено смугу
    96. Синього кольору
    97. Сірого кольору
    98. Зеленого кольору
    99. Фіолетового кольору
    100. На упаковці з фунгіцидами для застосування з метою обробки насіння і садивного матеріалу нанесено смугу
    101. Синього кольору
    102. Сірого кольору
    103. Зеленого кольору
    104. Фіолетового кольору

    Тема 3. Робочі суміші пестицидів.

    1. Дисперсна система, в якій дисперсною фазою є тверді часточки речовини, а дисперсним середовищем – вода, називається:
    2. Емульсія,
    3. Суспензія,
    4. Справжній розчин
    5. Колоїдний розчин
    6. Дисперсна система, у якій дисперсним середовищем є вода, а дисперсною фазою краплини іншої рідини:
    7. Емульсія,
    8. Суспензія,
    9. Справжній розчин
    10. Колоїдний розчин
    11. Дисперсна система, у якій дисперсним середовищем є вода, а дисперсною фазою частинки речовини розміром 0,1- 1 мк:
    12. Емульсія,
    13. Суспензія,
    14. Справжній розчин
    15. Колоїдний розчин
    16. Дисперсна система, у якій дисперсне середовище і дисперсна фаза – газ:
    17. Суміш газів
    18. Колоїд
    19. Аерозоль
    20. Суспензія
    21. Речовини, які мають властивості розтікатися називаються:
    22. Дефлокулятори
    23. Детергенти
    24. Приплювачі
    25. Наповнювачі
    26. Поверхневий натяг речовини, це сила, що не діє на кордоні:
    27. Повітря – рідина,
    28. Рідина – повітря,
    29. Рідина – рідина
    30. Рідина – поверхня
    31. У чистої води поверхневий натяг допомагає краплині набрати форму:
    32. Груші,
    33. Еліпса
    34. Кулі
    35. Не мати форми
    36. Поверхневий натяг позначається буквою:
    37. ά – альфа,
    38. β – бета,
    39. γ – гама,
    40. δ – сигма
    41. Недостатня кількість ПАР у робочій суміші для обприскування призводить до:
    42. Скочування крапель із робочої поверхні,
    43. Стікання рідини із робочої поверхні,
    44. Утворення більшої кількості крапель,
    45. Утворення меншої кількості крапель
    46. Надмірна кількість ПАР у робочій суміші для обприскування призводить до:
    47. Скочування крапель із робочої поверхні,
    48. Стікання рідини із робочої поверхні,
    49. Утворення більшої кількості крапель,
    50. Утворення меншої кількості крапель
    51. У якості розчинника при авіаційному обприскуванні застосовують:
    52. Олію,
    53. Мінеральне масло,
    54. Воду,
    55. Спирт
    56. У дисперсному середовищі повітрі розміщені крапельки рідини, дисперсна система називається:
    57. Пестицидний дим,
    58. Пестицидний туман,
    59. Суспензія,
    60. Суміш газів.
    61. У дисперсному середовищі повітрі розміщені тверді часточки речовини, дисперсна система називається:
    62. Пестицидний дим,
    63. Пестицидний туман,
    64. Суспензія,
    65. Суміш газів.
    66. Дисперсна система суміш газів застосовується при :
    67. Фумігації,
    68. Обприскуванні,
    69. Розкладанні отруєних принад,
    70. Протруєнні насіння
    71. Препаративна форма таблетки при фумігації утворює дисперсну систему:
    72. Суспензія,
    73. Емульсія,
    74. Суміш газів,
    75. Колоїд,
    76. Препаративна форма змочуваний порошок застосовується у вигляді суспензії для:
    77. Внесення в грунт,
    78. Фумігації,
    79. Обприскування,
    80. Обпилювання
    81. Дисперсні системи, що не використовуються для обприскування:
    82. Суміш газів
    83. Колоїд
    84. Справжній розчин
    85. Емульсія
    86. Якість робочої суміші, що не є обов’язковою при обприскуванні:
    87. Змочування
    88. Розтікання
    89. Прилипання
    90. Змивання дощем
    91. Вкажіть, від якого фактора не залежить ефективність суспензії:
    92. Розміру часточок
    93. Наявності стабілізаторів
    94. Дисперсності розпилення
    95. Габітусу рослин
    96. Стабілізатори, додані в суспензію не змінюють
    97. Тривалості дії препарату
    98. В’язкість робочої суміші
    99. Швидкості флокуляції
    100. Розшарування робочої суміші
    101. В емульсії, з розміром крапель пестициду більше 0,1 мкм відбувається:
    102. Розшарування внаслідок злиття крапель
    103. Подрібнення крапель
    104. Загусання робочої суміші
    105. Нічого не змінюється
    106. Додаванням до складу емульсії емульгатора
    107. Запобігають злиттю крапель
    108. Прискорюють злиття крапель
    109. Погіршують якість пестициду
    110. Нічого не змінюють
    111. Змінюючи поверхневий натяг рідини можна
    112. Покращити прилипання
    113. Погіршити розтікання
    114. Знизити ефективність
    115. Без результату
    116. Поверхневий натяг рідини в робочій суміші не змінюють нижче
    117. 25-30 дин/см²
    118. 58-80 дин/см²
    119. 12-15 дин/см²
    120. 80-95 дин/см²
    121. Явище змочування твердого тіла рідиною називається
    122. Адгезія
    123. Алергія
    124. Ідіосинкразія
    125. Бластомогенність
    126. Явище незмочування твердого тіла рідиною називається
    127. Когезія
    128. Адгезія
    129. Алергія
    130. Ідіосинкразія
    131. Обприскування поділяють натри види за
    132. Площею, що обробляється,
    133. Періодом вегетації рослин
    134. Кількістю робочої рідини, що витрачається
    135. Поверхневим натягом
    136. При застосуванні фітотоксичного (у великих концентраціях) пестициду контактної дії застосовують обприскування:
    137. Багатолітражне
    138. Малооб’ємне
    139. Ультрамалооб’ємне
    140. Авіаційне
    141. Обприскування при якому застосовується (на польових культурах) 100-200 л, (на садових) 250-500 л на 1 га називається
    142. Багатолітражне
    143. Малооб’ємне
    144. Ультрамалооб’ємне
    145. Авіаційне
    146. При використанні авіаційного обприскування норма витрати рідини на один га становить:
    147. 25-50 л
    148. 100-120 л
    149. 5-10 л
    150. 200-250 л

    
     

    Практичне заняття №6.

    АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

    Завдання. Описати фактори за якими територія України поділяється на агро кліматичні зони.

11. Рис. 6.1. Агрокліматичне районування території України (Дмитренко, 1974)Завдання . Описати зони, згідно методичних вказівок.

    Заповнити таблицю 6.1

    Таблиця 6.1.

    Зони, підзони, райони за агрокліматичним районуванням України

    	Зони, підзони, райони	Гідро термічний коефіцієнт	Сума температур (°С)
    I	Волога,помірно тепла зона	2,0-1,3	*********

12. Завдання . Дати характеристику агрокліматичних і агро гідрологічних ресурсів, згідно методичних вказівок, заповнити таблицю 6.2.
13. Таблиця 6.2.міст і структура агрокліматичних ресурсів (Дмитренко, Криворучко, Одноліток, 2010)

    Теплові ресурси України. Описати і заповнити таблиці 6.3.-6.5.

14.  Таблиця 6.3.

     

    Типи агрометеорологічних стратегій адаптації землеробства за технологічними засобами (Федоренко 2013).

15. Таблиця 6.5.Агрокліматичне районування теплових ресурсів ночі в Україні (Федоренко 2013)
    

    Макрорайон

    ∑Тд,єС

    Nд, дні

    ∑Тc,єС

    (∑ТД-∑Тc),єС

16. Питання для самоперевірки
    1. Агрокліматичне районування це науково обґрунтований поділ території за агрокліматичними умовами вирощування сільськогосподарських культур. Основними показниками для агрокліматичного районування є світло-, тепло- та вологозабезпеченість певної території.
    2. Територію України поділяють на 4 основні агрокліматичні зони, які поступово переходять одна в одну: 1) Полісся — волога, помірно тепла зона; 2) Лісостеп — недостатньо волога, тепла зона; 3) Північний Степ — посушлива, дуже тепла зона; 4) Південний Степ — дуже посушлива, помірно жарка зона з м’якою зимою.
    3. До вологої, помірно теплої зона входять – Полісся.
    4. Недостатньо волога тепла зона включає –Лісостеп.
    5. Посушлива,дуже тепла зона включає-Північний Степ.
    6. Гірський і Передгірський Крим – це регіон з відносно сприятливими умовами для вирощування винограду, фруктів та овочів. Завдяки своїй географічній розташуванню та кліматичним умовам, він є одним з найбільш продуктивних районів для сільського господарства в Україні.
    7. Агрокліматичні та агрогідрологічні ресурси це –становлять спеціалізовану частину кліматичних ресурсів, які є відновлюваними завдяки циклічному притоку сонячної радіації та річним закономірностям загальної циркуляції атмосфери. Вони формують мінливість та зміни клімату.
    8. Гідротермічний коефіцієнт це – сума опадів за період, коли середньодобова температура повітря вище + 10° С поділена на суму активних температур за той же період, коли температури перевищували +10° С, зменшена в 10 разів.
    1. Міжвікові інтервали коливання показників – з періодами у декілька століть або кілька

    десятків століть.

    1. Внутрішньо вікові коливання показників – яскравим прикладом яких можна

    вважати потепління в першій половині XX-го століття.

    11. Який основний лімітуючий фактор урожайності с.-г. культур.-Волога.
    12. Дрібномасштабні картографічні моделі загального й спеціалізованого агрокліматичного районування дозволяють- визначати зональні властивості біокліматичного потенціалу території.
    13. За тепловими ресурсами дня на території України виділено дев’ять макрорайонів
    14. За сумами нічних температур вище 10°С виділено сім макрорайонів

     

     

     

    Практичне заняття № 7.

    КЛАСИФІКАЦІЯ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ТА ОСНОВНІ СИНТАКСОНОМІЧНІ ОДИНИЦІ

    Мета: Ознайомитись з принципами й методичними підходами щодо класифікації рослинності та основними синтаксономічними одиницями. Проаналізувати класифікацію агрофітоценозів за структурою, біологічними, ценотичними й екологічними параметрами.

    Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, таблиці.

    Завдання.

    1. Подати визначення основних термінів і понять: синтаксон, асоціація, субасоціація, домінанти, субдомінанти, група асоціацій, формація, субформація, група формацій, клас формацій, тип рослинності, фація, конгрегація, індикаторні види, фітоценози-індикатори. ординація рослинності, флорогенез, флористичний склад.

    http://www.eco–live.com.ua/eco–term?title

2. Запишіть едифікатори і домінанти основних ярусів асоціації (із зазначенням виду) у лісових, лучних, степових та болотних ценозах вашої місцевості.
3. Використовуючи джерела літератури та конспект лекцій подайте визначення термінів і понять: культивовані рослини, центри походження культурних рослин, сегетальні й рудеральні бур’яни, флористичні комплекси, синантропна флора.

4. На основі джерел літератури, виділіть закономірності будови та розвитку агрофітоценозів. Обгрунтуйте їх відмінність від природних.
5. Використовуючи джерела літератури занотуйте фактори від яких залежить стійкість агробіоценозів.

6. Запишіть до якої категорії відносяться культурні рослини Вашої місцевості . (табл. 7.1.) за висотою стояння (використовуючи методику Г.О. Часовенної).

Результати оформіть у вигляді таблиці (табл.7.2).

Таблиця 7.1

Найбільш культивовані рослини України

Таблиця7.2.

Категорії культурних рослин за висотою стояння

(за Г.О. Часовенною)

Запитання для самоперевірки та тестового контролю

1. Виділяють наступні класифікації рослинних угруповань:

А) еколого-фітоценотичну;

Б) еколого-фітодомінантну;

В) еколого-флористичну;

Г) еколого-фітогербарну.

2. Асоціація – це основна таксономічна одиниця рослинного світу, що складається з певного видового складу і характерної структури, визначеної екологічними умовами місцезростання.
3. Виділяють наступні варіанти субасоціацій:

А) природні, антропогенні, змішані;

Б) кліматичні, едафічні, сукцесійні;

В) геологічні, едафічні, гідрологічні.

4. Чи правильне твердження: «Формація – це вища таксономічна одиниця, яка об’єднує, близькі в екологічному відношенні групи асоціацій».

А) так;

Б) ні.

5. Клас формацій об’єднує:

А) лісові групи, асоціації, деревний ярус яких складений одним і тим же едафікатором і субедифікатором;

Б) однорідні в екологічному відношенні формації, головний ярус яких складений едифікаторами одного роду;

В) формації, едифікаторний ярус яких створюють едифікатори, що належать до однієї біоморфи, одного роду і близькі за ареалом.

6. Чи правильне твердження: «Тип рослинності розглядається, як сукупність формацій, утворених едифікатором однієї біоморфи або за пануванням певної життєвої форми рослин».

А) так;

Б) ні.

7. Флористичний склад, за методикою Й. Брауна-Бланке, характеризують у відношенні:

А) географічному;

Б) просторовому;

В) історико-генетичному;

Г) історичному;

Д) еколого-ценотичному.

8. Які відомі фітоценологи створили власні схеми класифікацій польових агрофітоценозів на еколого-морфологічних, систематичних і структурних засадах:

А) Вернадський, Сукачов, Тенслі;

Б) Камишев, Марков, Часовенна;

В) Кузьмичов, Погребняк, Царенко.

9. Й. Браун-Бланке у своїй методиці, класифікації агрофітоценозів, використав наступні синтаксони:

А) клас, порядок, підпорядок, союз, підсоюз, асоціація, субасоціація, варіант, фація;

Б) клас, порядок, підпорядок, союз, підсоюз, вид, підвид, асоціація, фація;

В) клас, підклас, вид, підвид, рід, родина, порядок, підпорядок, варіант.

10. Фація – це найменша розрізняєма фітоценологічна одиниця, яка характеризується однорідністю у складі та структурі фітоценозу, а також спільністю внутрішніх умов утворення.
11. Характерною закономірністю агрофітоценозів є:

А) домінування в фітоценозі культурної рослини та одного виду бур’яну;

Б) домінування в фітоценозі декількох видів культурних рослин та одного виду бур’яну;

В) домінування в фітоценозі декількох видів культурних рослин та декількох видів бур’янів;

Г) домінування в фітоценозі культурної рослини;

12. За едифікаторною роллю виділяють наступні угрупування агрофітоценозів:

А) однодомінантні;

Б) дводомінатні;

В) тетрадомінантні;

Г) полідомінантні;

13. Жуковський П.М. виділив наступні центри різноманіття культурних рослин, які є одночасно осередками їх походження:
14. Китайсько-апонський;
15. Індонезійсько-індійський;
16. Австралійський;
17. Індостанський;
18. Середньоазіатський;
19. Середньоазіатський (Передньоазіатський);
20. Середземноморський;
21. Африканський (також відомий як Сахельський) – цей центр розташовується в західній Африці, від Мавританії до Нігерії. Він є походженням багатьох важливих зернових культур, таких як просо, пшениця і кукурудза.
22. За призначенням та біологічними властивостями культурні рослини поділяються на групи:
23. Зернові;
24. Технічні культури поділяються на наступні групи:

• Волокнисті (конопля, льон, рамі);
• Масляні (соняшник, соя, оливкове дерево, кукурудза);
• Клеючі (картопля, батат, цукровий буряк, кам’яний вугілля);
• В’яжучі (хміль, лляна солома);
• Кольорові (горох, індигофера, тютюн, горчиця);
• Прянощі та ароматичні (коріандр, кмин, м’ята, базилік, кардамон);
• Каучукові (каучукове дерево, гутаперча).

Технічні культури характеризуються високою рентабельністю та забезпечують сировину для різних промислових галузей, таких як текстильна, харчова, фармацевтична, хімічна та інші.

5. Охарактеризуйте другу категорію культурних рослин за Г.О. Часовенною.

Друга категорія культурних рослин за класифікацією Г.О. Часовенної – це технічні культури. Ці культури вирощуються для отримання різноманітних продуктів, що застосовуються в різних галузях промисловості. Серед них можна виділити такі культури, як бавовник, льон, коноплі, цукровий буряк, картопля, тютюн, різні овочеві культури, кормові культури та інші. Вирощуючи технічні культури, людина отримує важливі продукти, що застосовуються в багатьох галузях, включаючи текстильну, харчову, фармацевтичну та інші. Також ці культури можуть мати важливе значення для економіки та підтримки життєдіяльності населення в окремих регіонах.

6. Сегетальними бур’янами називають бур’яни, які зростають на засмічених місцях, порушених ділянках ґрунту, біля доріг, залізниць та на сміттєзвалищах. Ці рослини мають швидкий розвиток та велику життєву силу, що забезпечує їх швидке поширення та конкуренцію з культурними рослинами.

15. Рослини, які є особливо небезпечними і шкідливими для аборигенної рослинності та сільськогосподарських культур називають:

А) сегетальними;

Б) рудеральними;

В) карантинними.

16. В залежності від щільності субстрату, В.В. Протопопова виділяє наступні групи синантропної флори:

А) ерозіофіли;

Б) екзозіофіли;

В) ендозіофіли;

Г) консписофіли.

17. Виділяють наступні категорії ценотичних взаємозв’язків між компонентами агрофітоценозу:

А) фітогенні;

Б) фітогенно – антропогенні;

В) зоогенні;

Г) зоогенно – антропогенні.

18. Чи правильне твердження, що під терміном «польові культури» розуміють трав’янисті однорічні і багаторічні рослини, які вирощуються людиною з метою прибутку.

А) так;

Б) ні.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ В АГРОБІОЦЕНОЗІ

Мета: Охарактеризувати середовища існування організмів. Визначити екологічні фактори середовища, які впливають на процес формування і розвитку різних типів агробіоценозів.

Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки.

Практичні завдання

1. Подайте визначення основних термінів і понять: природне середовище, навколишнє середовище, середовище існування, екологічні фактори, екологічна ніша, екологічна амплітуда видів, екотоп, біотоп, обмежуючі й лімітуючі фактори, закон мінімуму Ю. Лібіха (1840), закон толерантності В. Шелфорда (1913), екологічна валентність виду, гомеостаз.

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?

http://studopedia.com.ua/view_ekologia.php?id=19

1. Використовуючи рис. 8.1., визначте та занотуйте які екологічні фактори впливають на формування і динаміку агрофітоценозу (поле цукрового буряка) протягом періоду вегетації культурної рослини.
2. 3.Замалюйте схему залежності дії екологічного фактора від його інтенсивності (рис. 8.3. у методичних вказівках).5.Використовуючи джерела літератури, а також рис. 8.2 і 8.3 встановити критичну точку для наступних агрофітоценозів: пшеничне поле, фруктовий сад, поле томатів, баштанник, поле соняшнику
3. Рис. 8.3. Залежність дії екологічного фактора від його інтенсивності 

   Запитання для самоперевірки та тестового контролю

   1. Середовище життя – це та частина природи, яка оточує організми і забезпечує необхідні умови для їх життєдіяльності та розвитку. Середовище життя може включати в себе такі компоненти, як повітря, вода, ґрунт, рослинний та тваринний світ, а також абіотичні фактори, такі як температура, світло, вологість, тиск та інші. Це взаємозв’язана та взаємозалежна система, яка забезпечує існування різних видів життя на нашій планеті. Однак, негативний вплив людської діяльності може спричинити серйозне порушення цієї рівноваги та загрозити біорізноманіттю та стабільності екосистем. Тому важливо дбайливо ставитись до нашого середовища життя та здійснювати збалансовану та екологічно безпечну діяльність.
   2. Живі організми в ході тривалого історичного розвитку освоїли наступні середовища існування:

   А) водне;

   Б) повітряне;

   В) наземно – повітряне;

   Г) грунтове;

   Д) водно – грунтове;

   Е) живі організми.

   3. Чи правельне твердження «Екологічна ніша – це певний фізичний простір з характерними для нього екологічними умовами, які визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає ставлення до абіотичних факторів середовища існування та функціональну роль у біоценозі».

   А) так;

   Б) ні.

   4. Який вчений сформував наступний закон «Два види, навіть дуже близькі за своїми систематичними і морфологічними ознаками, завжди займають різні екологічні ніші»:

   А) Одум;

   Б) Степановський;

   В) Гаузе;

   Г) Сукачов.

   5. Екологічний фактор – це будь-яка умова навколишнього середовища, що прямо або опосередковано впливає на живі організми та може визначати їхні фізіологічні, біологічні, та екологічні властивості, популяційні та видові характеристики, а також взаємодії між ними та іншими елементами середовища. Екологічні фактори можуть бути абіотичними (наприклад, температура, вологість, світло, геологічний склад ґрунту) та біотичними (наприклад, конкуренція між видами, хижацтво, симбіози).
      6. Адаптації можуть бути:

   А) морфологічні;

   Б) фізіологічні;

   В) мутаційні;

   Г) генетичні;

   Д) етологічні.

   7. Екологічні фактори класифікуються на:

   А) біологічні;

   Б) абіотичні;

   В) хімічні;

   Г) біотичні;

   Д) фізичні;

   Е) антропогенні.

   8. Ф. Швердтфегер виділяв наступні основні фактори середовища:

   А) специфічні;

   Б) кліматичні

   В) тривалі;

   Г) фізичні;

   Д) взаємні;

   Е) нерозривні.

   9. Стійкість живих організмів до дії факторів середовища регламентує:

   А) закон мінімуму;

   Б) закон толерантності;

   В) звкон компенсації.

   10. Вплив експозиції, крутизни схилів, висота над рівнем моря, вплив рельєфу на особливості циркуляції атмосфери, ходу температур – характеризує наступний абіотичний фактор:

   А) едафічний;

   Б) геологічний;

   В) орографічний;

   Г) геофізичний.

    

    

Автор / продавецьВсі товари продавця

Офлайн 2 тижні

Вчитель - розробник

6

Дізнайтеся про класифікацію пестицидів, заходи безпеки при їх застосуванні, сховищі та транспортуванні. Важливість особистого захисту та першої допомоги.

Коментарі: 5Публікації: 322Реєстрація: 20-02-2024

Посада: Вчитель