Тема 5.  Методика вивчення розділу «Речення» Практичне заняття № 1

Тема 5.  Методика вивчення розділу «Речення»

Практичне заняття № 1

Теоретичний блок

1. Напрями у роботі над засвоєнням елементів синтаксису. Значення знань із синтаксису.

2. Формування початкових уявлень про речення і його будову. Формування поняття про речення. Вивчення однорідних членів речення. Ознайомлення зі складним реченням.

3. Вивчення типів речення за метою висловлювання та інтонацією.

4. Формування уявлення про основу речення та члени речення.

5. Робота над словосполученням.

Рекомендована література

1. Коваль Г. П. Методика викладання української мови : навч. посіб. /

Г.П. Коваль, Н. І. Деркач, М. М. Наумчук.– Тернопіль:

Астон, 2008. –  С. 69 — 74.

2. Методика навчання української мови в початковій школі : навч.-метод. посіб. / за наук. ред. М. С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2010. – С. 118 – 133.
3. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / Колектив авторів за редакцією М.І. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2004. – С. 224 – 238.
4. Навчальні програми. Для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
5. Мельничайко О.І. Вивчення елементів синтаксису в початкових класах: Методичний посібник / О.І. Мельничайко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан , 2006. – 72 с.

Практичний блок

Завдання №1. Опрацюйте пояснювальну записку до діючої програми з української мови, зміст розділів, що стосуються вивчення відомостей з синтаксису, і дайте відповіді на запитання.

1. Яка мета вивчення елементів синтаксису в школі?
2. Яке значення вивчення синтаксису в розвитку зв’язного мовлення і мислення учнів?
3. Чому вивчення синтаксису необхідно поєднувати з повторенням морфології?
4. У чому полягають труднощі вивчення синтаксичного матеріалу? Назвіть найоптимальніші форми і методи їх подолання.

Завдання № 2. З якою метою учням слід запропонувати таку вправу? Замініть присудки у наведених реченнях синонімами.

Це дядькові дуже припало до серця (М. Стельмах). Втома валила з ніг воїнів                      (М. Стельмах). Ніяк не виходила з голови розмова з батьком (М. Стельмах). Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко).

Зразок: Це дядькові дуже припало до серця. – Це дядькові дуже сподобалось.

Завдання № 3.  Складіть твір на тему „Чарівна осінь”, добираючи опорну лексику. На прикладі речень з твору покажіть методику ознайомлення молодших школярів із реченням, словосполученням.

Завдання № 4. З складеного тексту твору випишіть 4 простих поширених речення і на їх основі покажіть методику встановлення зв’язку слів в 2; 3 класах.

З твору “Чарівна осінь” виписуємо 4 простих поширених речення:

• Осіннє небо потопає в яскравих фарбах.
• Листя на деревах одягається в нові шати.
• Хлібороби збирають пшеницю, ячмінь, кукурудзу.
• В лісі можна знайти багато різних грибів.

Методика встановлення зв’язку слів у 2 класі:

• На основі малюнка. Учитель показує учням малюнок, на якому зображено осіннє небо. Учитель запитує: “Які кольори ви бачите на малюнку?” Діти відповідають: “На малюнку є червоний, жовтий, оранжевий кольори”. Учитель виділяє рамкою групу слів, що відповідають на це питання: “Осіннє небо потопає в яскравих фарбах”. Це речення. Учитель запитує: “Яке слово головне?” Діти відповідають: “Небо”. “Яке слово залежить від слова “небо”? Діти відповідають: “фарбах”. “Яким зв’язком пов’язані ці слова?” Діти відповідають: “зв’язком прилягання”.
• На основі опорних схем. Учитель показує учням опорну схему речення “Осіннє небо потопає в яскравих фарбах”. Учитель запитує: “Яке слово головне?” Діти відповідають: “Небо”. “Яке слово залежить від слова “небо”? Діти відповідають: “фарбах”. “Яким зв’язком пов’язані ці слова?” Діти відповідають: “зв’язком прилягання”.

Методика встановлення зв’язку слів у 3 класі:

• На основі словосполучень. Учитель пропонує учням скласти речення, використовуючи словосполучення “осіннє небо” і “яркі фарби”. Діти можуть скласти такі речення: “Осіннє небо потопає в яскравих фарбах”. “Яскраві фарби прикрашають осіннє небо”. Учитель запитує: “Яким зв’язком пов’язані ці слова?” Діти відповідають: “зв’язком прилягання”.
• На основі питань. Учитель ставить учням питання про зв’язок слів у реченні. Наприклад, до речення “Осіннє небо потопає в яскравих фарбах” можна поставити такі питання:
  • Яке слово головне?
  • Яке слово залежить від слова “небо”?
  • Яким зв’язком пов’язані ці слова?
• На основі таблиць. Учитель пропонує учням заповнити таблицю, у якій будуть вказані головні та залежні слова, а також тип зв’язку між ними.

Висновок:

Таким чином, у 2 класі учні знайомляться з основними типами зв’язку слів у реченні: приляганням, додатком, обставиною. У 3 класі вони удосконалюють свої знання про зв’язок слів у реченні, а також навчаються встановлювати зв’язок слів на основі словосполучень і питань.

Завдання № 5. Розробіть конспект уроку для 3 класу на тему „Звертання. Розділові знаки при звертанні”.

Завдання № 6. Який взаємозв’язок існує між словосполученням і реченням? Розробіть фрагмент уроку на пояснення дітям терміну словосполучення.

Взаємозв’язок між словосполученням і реченням

Словосполучення і речення – це синтаксичні одиниці, які мають спільні риси і відмінності.

Спільні риси:

• Обидві синтаксичні одиниці складаються з двох або більше слів.
• Між словами у словосполученні та реченні існує зв’язок.
• Слова у словосполученні та реченні можуть бути головними і залежними.

Відмінності:

• Словосполучення – це група слів, яка не має самостійного значення.
• Речення – це група слів, яка має самостійно значення і виражає закінчену думку.

Фрагмент уроку на пояснення дітям терміну словосполучення

Мета: сформувати у дітей поняття про словосполучення, навчити визначати головні та залежні слова в словосполученні.

Обладнання:

• Методичні посібники: підручник, картки з реченнями, таблиця «Словосполучення».
• Наочність: малюнки, ілюстрації.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Бесіда з учнями.
  • Що таке речення?
  • Які є головні і другорядні члени речення?
• Гра «Знайди головні і другорядні члени речення». Учитель читає речення, а учні визначають, які слова в них є головними, а які – другорядними. Наприклад, учитель читає речення «Діти граються в сніжки», а учні відповідають, що в цьому реченні головні члени – це «діти» (підмет) і «граються» (присудок), а другорядний член – це «в сніжки» (об’єкт).

ІІІ. Постановка мети і завдань уроку.

• Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

• Розповідь учителя.
  • Словосполучення – це група слів, яка має спільне значення.
  • У словосполученні завжди є головне слово, від якого залежить залежне слово.
  • Головне слово називає предмет або явище, а залежне слово пояснює, як ми розуміємо головне слово.
• Фізкультхвилинка.
• Вправи на закріплення знань.
  • Гра «Знайди головне і залежне слово». Учитель читає речення, а учні визначають, яке слово є головним, а яке – залежним. Наприклад, учитель читає речення «Біла снігурка сиділа на гілці», а учні відповідають, що в цьому реченні головне слово – це «снігурка», а залежне слово – це «біла».
  • Гра «Склади словосполучення». Учитель називає головне слово, а учні складають з ним словосполучення. Наприклад, учитель називає слово «сніг», а учні складають такі словосполучення: «білий сніг», «пухкий сніг», «холодний сніг».

1. Закріплення знань.

• Творча робота. Учитель пропонує учням скласти речення зі словосполученнями. Наприклад, учні можуть скласти такі речення: «Діти бавляться білим снігом», «У парку ростуть високі дерева», «На небі світить яскраве сонце».

1. Підсумок уроку.

• Бесіда з учнями.
  • Що таке словосполучення?
  • Як визначити головне і залежне слово в словосполученні?

VII. Рефлексія.

• Гра «Мікрофон». Учні по черзі висловлюють свої думки про урок.

Домашнє завдання.

• Вивчити правила про словосполучення.
• Скласти 5 словосполучень.

Завдання № 7. Якою має бути послідовність повного синтаксичного розбору простого речення в початковій школі. Доберіть 6 речень (2 непоширених, 2 поширених, 2 ускладнених однорідними членами речення) та виконайте синтаксичний розбір цих речень. Складіть пам’ятку для учнів щодо виконання письмового та усного аналізів.

Послідовність повного синтаксичного розбору простого речення в початковій школі:

1. Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Вид речення за наявністю другорядних членів: непоширене, поширене.
3. Члени речення: підмет, присудок, додаток, означення, обставина.
4. Граматичне значення підмета: хто? що?
5. Граматичне значення присудка: що робить підмет?
6. Граматичне значення додатка: кого? чого? кому? чому?
7. Граматичне значення означення: який? чий? яка? чиє? яке? скільки?
8. Граматичне значення обставини: де? коли? як? з якою метою?
9. Вставні слова і словосполучення: є чи не є?

Пам’ятка для учнів щодо виконання письмового та усного аналізів простого речення:

Письмовий аналіз:

1. Записати речення.
2. Визначити вид речення за метою висловлювання і наявністю другорядних членів.
3. Підкреслити граматичну основу речення.
4. Підкреслити другорядні члени речення.
5. Вказати граматичне значення підмета, присудка, додатка, означення, обставини.
6. Вказати вставні слова і словосполучення.

Усний аналіз:

1. Вказати вид речення за метою висловлювання і наявністю другорядних членів.
2. Визначити граматичну основу речення.
3. Вказати другорядні члени речення.
4. Вказати граматичне значення підмета, присудка, додатка, означення, обставини.
5. Вказати вставні слова і словосполучення.

Приклади речень для синтаксичного розбору:

Непоширені речення:

• Сонце світить.
• Діти грають.

Поширені речення:

• Яке гарне небо!
• Мама купила нам цукерки.

Ускладнені однорідними членами речення:

• Сонце, хмари, вітер — все грає в полі.
• Мама, тато, я — вся наша сім’я їде на море.

Синтаксичний розбір речень:

1. Сонце світить.

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: непоширене.
• Граматична основа речення: Сонце (підмет) світить (присудок).
• Граматичне значення підмета: хто? Сонце.
• Граматичне значення присудка: що робить підмет? світить.
• Вставні слова і словосполучення: нема.

2. Яке гарне небо!

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: поширене.
• Граматична основа речення: небо (підмет) — гарне (присудок).
• Граматичне значення підмета: що? небо.
• Граматичне значення присудка: який? гарне.
• Означення: гарне (означення).
• Вставні слова і словосполучення: нема.

3. Мама купила нам цукерки.

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: поширене.
• Граматична основа речення: мама (підмет) купила (присудок) нам (додаток) цукерки (додаток).
• Граматичне значення підмета: хто? мама.
• Граматичне значення присудка: що зробила мама? купила.
• Граматичне значення додатка: кому? нам.
• Граматичне значення додатка: що? цукерки.
• Вставні слова і словосполучення: нема.

4. Сонце, хмари, вітер — все грає в полі.

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: поширене, ускладнене однорідними членами речення.
• Граматична основа речення: все (підмет) грає (присудок).
• Граматичне значення підмета: що? все.
• Граматичне значення присудка: що робить все? грає.
• Однорідні члени речення: Сонце, хмари, вітер (означення).
• Вставні слова і словосполучення: нема.

Пояснення:

У цьому реченні є три однорідних члени речення: Сонце, хмари, вітер. Вони пояснюють підмет, тому є означеннями. Однорідні члени речення з’єднані між собою за допомогою тире.

5. Мама, тато, я — вся наша сім’я їде на море.

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: поширене, ускладнене однорідними членами речення.
• Граматична основа речення: мама, тато, я (підмет) їде (присудок) на море (обставина).
• Граматичне значення підмета: хто? мама, тато, я.
• Граматичне значення присудка: що роблять мама, тато, я? їде.
• Обставина: на море (обставина).
• Вставні слова і словосполучення: нема.

Пояснення:

У цьому реченні є два однорідних члени речення: мама, тато. Вони пояснюють підмет, тому є означеннями. Однорідні члени речення з’єднані між собою за допомогою коми.

6. Червоні, жовті, білі квіти ростуть у саду.

• Вид речення за метою висловлювання: розповідне.
• Вид речення за наявністю другорядних членів: поширене, ускладнене однорідними членами речення.
• Граматична основа речення: квіти (підмет) ростуть (присудок).
• Граматичне значення підмета: що? квіти.
• Граматичне значення присудка: що роблять квіти? ростуть.
• Однорідні члени речення: червоні, жовті, білі (означення).
• Вставні слова і словосполучення: нема.

Пояснення:

У цьому реченні є три однорідних члени речення: червоні, жовті, білі. Вони пояснюють підмет, тому є означеннями. Однорідні члени речення з’єднані між собою за допомогою коми.

Додаткові пояснення:

У реченні 6 однорідні члени речення пояснюють підмет, тому є означеннями. У реченні 5 однорідні члени речення також пояснюють підмет, але вони стоять перед підметом, тому вони є означеннями.

Завдання № 8. Доберіть дидактичний матеріал для пояснення теми «Складне речення». Використавши його, розробіть фрагмент уроку на пояснення цієї теми.

 Завдання 1. Робота в групах. Перша група виписує безсполучникові складні речення (2,5), друга – складносурядні(3,6), третя – складнопідрядні(1,4).

1. Молодь залюбки обживала місто, яке збудували поблизу моря.
2. Я радію:вже чути голоси лелек.
3. Шепче задумливий сад, і жмуриться вікнами наша хатина.
4. Заходив теплий вечір, який пропах морем і сонцем.
5. Випав перший сніг, гілки дерев обважніли.
6. Вікно відчинене, а в кімнаті все одно душно.

Завдання 2. Визначте типи речень. Побудуйте до них схеми.

1. На схід сонця квітнуть рожі; будуть дні погожі (П. Тичина).
2. За селом шелестіли хліба і пахло полином (А. Головко).
3. Ми працю любимо, що в творчість перейшла (М. Рильський).
4. Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання (Г. Книш).
5. Дерева вже стояли в брості, деякі ледь-ледь являли світові іскристий цвіт

(В. Шевчук).

Завдання 3. Робота в парах. Змоделювати складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1. … та шумлять густі ліси.
2. … і солов’їний чується дзвінкий спів.
3. … й сонце на горизонті піднялося.
4. … і весняне повітря на нас дихне теплом.
5. … та калина гарна чекає холодів.
6. … і туман стелився до річки.
7. 7. … і хлопці переможуть у змаганнях із футболу.

Завдання 4. Підкресліть головні і другорядні члени речення, ,накресліть схеми речень,усно охарактеризуйте їх.

1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко).
2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний).
3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий).
4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило).
5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко).

Завдання 5. Перепишіть речення. Поставте розділові знаки, підкресліть пунктограми і поясніть їх.

1. Принесли від хреста маленьку дитину а ім’я її Христина (У.Самчук).
2. Іще гамують півнів голоси й пташки не опускаються на ґанок і сонце не знімає ще роси а мати свій запалює світанок (І.Олексенко).
3. Обернувшись назад і глянувши на небо вона (Соломія) побачила червоні як грань хмари і зразу стали зрозумілими їй і той дим … і тепло і неспокій птахів і тікання звірів (М.Коцюбинський).
4. 4. Я знову приїхав до отчої хати але як раніше не жде мене мати  (І.Олексенко).
5. 5. Розійшлись стежками розлетілись діти а батькам лишились болі і жалі (Н.Квітка). 6. Привчав мене батько трудитись до поту а мати любити пісні (П.Воронько).
6. 7. На сонці тепло а коло матері добре (Народна творчість).

Завдання 6. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні сполучники (сполучні слова). Накресліть схеми речень, визначте вид підрядності.
1. Я ладен стати й грудкою земною аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко).  2.  Люблю весну коли плюскочуть ріки коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра). 3. А коли відлетять в далину журавлі і зів’яну десь квіткою в житах волошковою та калина червона на могилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук).  4.  Як гарно коли йде надворі дощ а в хаті теплий дух  снує духмяний  (Г. Дудка).  5. Казав він що земля наша древня і люд тут з давен і давен проживає (У. Самчук).

Завдання 7. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте види підрядних та засоби зв’язку частин речень. Накресліть схеми речень. 
1. І хоч не видно було в небі блискавиць не лунало громове рокотання та відчувалося що надходить злива (А. Шиян).  2.  З двох людей що посварилися винен той хто розумніший (В. Гюго).  3.  Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці оживут ь (І. Турчин).  4.  На твоєму людському шляху каміння яке ти повинен прибрати що б тим хто за тобою було легше (В.Сухомлинський).  5.  І якщо ми нарешті зрозуміли що треба берегти природу то давно треба зрозуміти що екологія мови  –  це екологія наших душ (Г. Нудьга).

Завдання 8. У кожному з  речень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим вони  розрізняються. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних.

Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових  припасти душею щасливо. (І.Шевченко.) Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. (Т.Бартош.) Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково  рідна мова пломенить. (Д.Білоус.)  Комусь українська нагадує мова  бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені. (Т.Синьоока.)

Завдання 9.   Підкресліть граматичні основи. Доведіть, що записані речення – складні. Чи в усіх складних реченнях частини з’єднано за допомогою сполучників? Прочитайте безсполучникові  речення.

Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно  журавлі. (Т.Пащенко.) Принишкли бідні пташечки малі, бо швидко так від рідної землі їх пожене холодним вітром осінь. (Г.Рибцуник.) Надворі почастішали дощі, з’явилася їдка іржа на вітах, легким батистом бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д.Луценко.) Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею. (Т.Шевченко.)

Завдання 10. Робота в групах. Перша група виписує безсполучникові складні речення , друга – складносурядні, третя – складнопідрядні.

І. Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки  світлих мрій! Блукає осінь у саду, в душі моїй весна. Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись  про них я в Рильського читав. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі… А зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину, як лине вічний час. (З тв. В.Сосюри).

ІІ. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. (Т.Шевченко.) А тут, де падолист витає, між листом жовтий сяє мак. (І.Драч.) Орали натомлене поле, й стурбовані бусли ходили. (М.Ткачук.) Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари ледь пробивається проміння золоте. (М.Рильський.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. (П.Воронько.) Полонив чебрець всі схили, стелить пахощі навкруг, і чарують річка й луг. (В.Івасик.)

Завдання 11. У кожному з речень підкресліть граматичні основи. Вкажіть речення сполучникові й безсполучникові.

Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставком,  а розпашіле від роботи сонце ляга щокою в  хмарний бурелом. Ген-ген лелека гострить крила чинно,  тут тиша голуба – до синіх брів,  ось сосни з усієї України  бредуть на віче збратаних борів. (В.Лупейко.) Дихання осені уже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. (В.Сосюра.) Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить полохке легеньке листя облетить і полетить. (В.Терен.)

Завдання 12. Установіть відповідність між реченнями та видом зв’язку.

1. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв’язком
2. Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв’язком
3. Складне речення із сурядним та підрядним зв’язком
4. Складне речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком

А) А речення – мов зоряний разок слів – намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно.  (Д. Білоус)

Б) Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став. (М.Рильський)

В) А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (М.Рильський)

Г) Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом. (Григір Тютюнник)

Завдання 13. Визначте типи речень. Побудуйте до них схеми.

1. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).
2. Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем (У. Самчук).
3. Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами

(І. Франко)

4. Настане літо, жовтий цвіт укриє липу довершини(Я. Щоголів).
5. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський).
6. Я пам’ятаю: трава лоскоче мої босі звішені з воза ноги (В. Дрозд).
   7. Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділитиЗемлю (І. Жиленко)
7. Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі (В. Клічак)
8. Навкруг Землі мої кружляли мрії,ів серце хлюпав хвилями Дніпро (В. Стус).
9. Люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі (В. Сосюра).
10. Давно відшуміли дні далекої юності, та ніколи мені не забути першої зустрічі з Києвом (І. Цюпа).
11. Зеленіють жита, і любов одцвіта (В. Сосюра)
12. Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Г. Чубач).
13. І хочеться вірити весняним вітрам, що принесуть запах рано скошених трав (С. Чарнецький).

Завдання 14.  Позначте цифрами: 1 — просте речення; 2 — складне речення.

Настав теплий ранок, дихає свіжістю земля.

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу.

У лісі сльозяться крихітні струмки, розквітає кожна квітка.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

За багато віків Київ пережив і побачив немало.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

Злетіла пташка високо, а людина ходить тільки по землі.

Завдання 15. 3 наведених простих речень складіть три складних, використо­вуючи різні засоби зв’язку (безсполучниковий, зі сполучником сурядності, зі сполучником підрядності)

1. Миттєво між хмарами з’явилося яскраве сонце.
2. Сніг заграв різнобарвними кольорами.
3. Восени птахи відлітають у теплі краї.

Завдання 16. Списати речення, розставити розділові знаки.

Ввечері на небі спалахують міріади зірок а на морі стелиться місячна доріжка.

Вони раділи справжньому теплу і сонцю які змінили все навкру­ги.

Уся природа розуміла що прийшла зима.

На морському березі діти збирали різнокольорові камінці дорослі спостерігали за ними.

Завдання 17. Складіть і запишіть речення до поданих схем.

1. [ ], і [ ].
2. [ ], але [ ].
3. (Коли…), [ ].
4. [ ], (яке…), (яке…).
5. [ ], [ ].
6. [ ] – [ ].
7. [ ] : [ ].

Завдання 18. Складіть з двох простих одне складне речення.

1. Поїзд затримався. Ремонтували залізничну колію.
   2. В центрі міста знаходиться ботанічний сад. В ньому відпочивають кияни та гості міста.
   3. Коло школи є великий стадіон. На цьому стадіоні займаються спортом, грають у футбол, катаються на роликах.
   4. В школі учні організували благодійну виставку. На цій виставці можна придбати різні художні витвори.
   5. Вікно відчинене. В кімнаті душно.
   6. Тарас нагодував дворового песика. Песик мешкає у їхньому дворі.
   7. В спортивному залі є різні тренажери. На цих тренажерах займаються спортсмени.
   8. Максим знайшов ручку. Цю ручку згубила Мар’яна.

Завдання 19. Установіть відповідність між реченнями та схемами.

1. Благословен той день і час, коли послалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами (М. Рильський). 
2. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум’ям. (М. Коцюбинський).
3. Хата біліє ярко між зеленими тополями, та блищать ясні віконця (Марко Вовчок)
4. Почав накрапувати дощ, відтак пішла злива (В. Габор).
5. Жодна зіркане блиснула, бо десь високо вгорі висіла непрониклива ковдра з чорної вовни (О. Донченко).

Завдання 20. Випишіть складнопідрядні речення. (1, 2,4,7,8)

1. Конюшина так рясно та буйно зацвіла, наче синювато-червоні вогники побігли по траві (Н. Коломієць).2. Отак буває на початку травня, що сонце гріє, та недуже (П. Тичина). 3. Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк). 4. Послужи йому так щиро, як мені служила (Т. Шевченко). 5. Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко). 6. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко). 7. Жодна зірка не блиснула, бо десь високо вгорі висіла непрониклива ковдра з чорної вовни (О. Донченко). 8. Я знову згадав ті хвилини, що душу п’яніли мою (В.Сосюра). 9. Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М.Івченко). 10. По Чорному морю гуляють чайки, на місто турецьке пливуть козаки (Б. Грінченко).

Завдання 21. Позначте цифрами: 1 — просте речення; 2 — безсполучникове речення; 3 – складносурядне речення; 4 – складнопідрядне речення.

Добра вість піднімає, погана — в землю вганяє.

Іде осінь фарбувати багрянцем ліси.(1)

Молоко не пригорить, якщо спершу сполоснути каструлю холодною водою.(4)

Мене то кидало в жар, то проймало холодом.(3)

Надворі дощ, а тут сухо і тепло.(3)

Друзі поспішали, боячись спізнитися на літак. (1)

На  березі зупиняться рибалки, для того щоб зварити з риби юшки і заснути в холодочку.

Літо дбає — зима поїдає.

Якщо пошукаєш у книгах мудрості, то знайдеш велику користь для душі своєї

Не буде птахів – серце людське стане черствим.

Завдання 22. Із поданих безсполучникових речень утворити сполучникові.

Не навчив батько – не навчить і дядько(Нар. тв.).

Підніме ранок росяні ключі, пролине день за сонцем у короні (Н. Нікуліна).

Плакати хотілось – сльози не текли (Олександр Олесь).

Знаю я: моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В.Сосюра). Наука розчакловує світ – мистецтво повертає йому чари (М. Зарудний).

Невідомо звідки налетів вітер, зашуміли гіллям дерева… (А. Шиян).

Завдання № 9. Проілюструйте види конструктивних і творчих вправ прикладами з підручника або самостійно дібраними. Визначте мету їх використання.

Автор / продавецьВсі товари продавця

Офлайн 2 дні

Вчитель - розробник

20

Дізнайтеся про методику вивчення синтаксису для учнів: значення, труднощі та оптимальні методи. Перетворіть складне на зрозуміле!

Коментарі: 5Публікації: 322Реєстрація: 20-02-2024

Посада: Вчитель