Формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку

У дітей дошкільного віку відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток, шляхом пізнання «великого світу», тому все що оточує дітей їх приваблює, цікавить та захоплює. Малюк пізнає світ за принципом: пізнаю те, що бачу, з чим дію.  У старшому віці дитина сміливіше кидає погляд на перспективу пізнання великого світу.  Завдання педагога – створити умови, щоб діти могли «зробити крок» за межі вже засвоєного оточення і почали цікавитися «всім без винятку».  Вивчення навколишнього світу можна урізноманітнити вивченням основ географії.

Географія – це наука про навколишній простір, яка наповнена таємничим і зовсім незвичайними відкриттями та історіями про подорожі.

У дошкільному навчальному закладі створені відповідні умови для вивчення «великого світу».  Використовується різноманітний матеріал, який є в пізнавальній та художній літературі, в настільних іграх географічного характеру, у відеороликах, в загадках, розмальовках на географічну тему.  У педагогічному процесі дошкільного закладу можна використовувати різні форми та методи організації дітей.  Слід зазначити, що характерною рисою є безпосередній контакт дитини з об’єктами природи.  Опосередковане пізнання природи (через книги, казки, картини, карти, атласи, слайди і т.д.) лише розширює і доповнює ті враження, які дитина отримала від безпосереднього контакту з природою.  Можна використовувати різні методи навчання: наочні, практичні, словесні.  Наочні методи – це розглядання карт, атласів, картин, відео, спостереження.  Практичні методи – це спільна діяльність вихователя і дітей.  Словесні методи – читання художніх творів, розповіді вихователів, бесіди.  Педагог вчить дітей вмінню ставити питання, бачити й розуміти красу навколишнього світу, а також дбайливо ставитися до природи та людей.  У групі організована зона практичних досліджень, де діти самі досліджують карту світу, глобус, карту материків, розглядають книги, посібники, оздоблюють тематичні розмальовки.  Карта і глобус завжди знаходяться у відкритому доступі у дітей. Їх використовуємо не тільки під час організованих видів діяльності, а й в непримусовій, самостійній діяльності дітей протягом всього дня.  Це сприяє мимовільному запам’ятовуванню нової інформації.  Вже в середній групі діти розрізняю на мапі воду і сушу.  Знають, що всі моря та океани на карті зображені блакитним кольором, попри те, що є жовте море, червоне, біле, чорне.  У дітей формується уявлення про гори та долини, пустелі, та чим півострів відрізняється від острова. Формується уявлення дітей про різноманітність тварин і рослин на землі.  Діти знають, що на землі багато країн, де живуть люди різних національностей.  Формуємо розуміння, що для збереження природи її потрібно охороняти.  Наприклад, знайомимося з материком «Африка», це найулюбленіша тема у дітей.

Ставимо за мету: дати дітям елементарні уявлення про особливості географічного положення Африки; розширити кругозір дітей; збагатити словниковий запас; вчити зіставляти інформацію про інші континенти зі знаннями про свою країну; ознайомити з рослинним і тваринним світом Африки; формувати уявлення про взаємозв’язки, взаємодії й взаємозалежності живих організмів із середовищем проживання.

В ігровій формі вирушаємо в подорож до Африки.  Знаходимо на карті материк Африка.  Помічаємо, що Африка омивається морями та океанами.  Називаємо їх.  Знаходимо материк, країну, місто, де живемо ми.  Вибираємо вид транспорту, на якому ми можемо дістатися до Африки.  І починаємо нашу цікаву подорож.  Використовуючи різноманітні методи, педагог знайомить дітей з континентом.  Згадуємо, в яких дитячих твори згадується Африка.  Читаємо казки і вивчаємо вірші, дивимося ілюстрації, мультфільми про Африку.  Знаходимо на материку гори, савани, пустелі.  Відзначаємо, що річка Ніл найдовша в Африці.  А річка Конго – найглибша.  Можна «подорожувати» по річці – розглянути рослинний і тваринний світ.  Розглядаємо центр Африки – савана.  Відзначаємо, яким кольором зображена на карті савана.  Чому?  Які тварини там живуть?  Але ось ми опинилися в пустелі – Сахара.  Здається, що в пустелі не може бути нічого живого.  Але подивіться, що за диво!  І в пустелі ми зустрічаємо тварини світ. Наша подорож триває.  Ми бачимо гори – які зображені всіма відтінками коричневого кольору.  Вони підносяться посеред відкритого рівного простору.  Це Кіліманджаро.  З гір біжать струмки.  На схилах гір ростуть банани, мандарини, манго, ківі та кавові дерева.  Далі вирушаємо до річки Лімпопо.  Це дуже незвичайна річка.  Дивимося де вона починається і куди несе свої води.  А по берегах ростуть лимонні й апельсинові дерева, кокосові пальми.

У старшій групі вчимо назви великих країн.  Головних міст.  Запам’ятовуємо прапори деяких держав.  Розповідаємо про деякі народності, які населяють африканський континент, підкріплюємо розповідь відеоматеріалом і ілюстраціями. Знаходимо Африку на глобусі.  Розглядаємо відповідні картинки в енциклопедії або на комп’ютері.

За умови систематичної роботи у дошкільнят підвищується інтелектуальний рівень; формуються елементарні природно-наукові уявлення про землю; діти використовують в своїй мові спеціальну термінологію; формується спостережливість; підвищується інтерес до природи та пробуджується дбайливе ставлення до планети земля; діти роблять висновки, висувають гіпотези; розвивається фантазія, уява, логічне мислення.

Для закріплення інформації у малюків, важливо, щоб і батьки також зацікавилися життям Землі, її природою, та проявили бажання більше дізнатися про неї разом з дітьми.

Формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку

Автор: Максименко Олена Миколаївна

Посада: вихователь

Посилання на першоджерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *