Практичне заняття 3 Тема: Звукові процеси праслов’янської мови, зумовлені дією законів відкритого с

Практичне заняття 3

Тема: Звукові процеси праслов’янської мови, зумовлені дією законів відкритого складу і складового сингармонізму

Підготуйте відповіді на питання:

1. Поясніть суть дії закону відкритого складу. Які особливості фонетичної побудови слів він визначав?
2. Назвіть основні процеси у фонетичній системі праслов’янської мови, що були зумовлені дією закону відкритого складу.
3. За яких умов відбувався процес монофтонгізації дифтонгів?
4. Які форми слів є давнішими: у яких є носові голосні @, # чи сполучення “голосний + носовий приголосний”?

5. Чому сполучення “голосний + носовий приголосний” не зазнавали змін перед наступним голосним? Наведіть приклади.
6. Назвіть основний чинник, що визначив відмінності в рефлексах *tort, *tolt, *telt, *tert у різних діалектах праслов’янської мови.

7. Поясніть, чому праслов’янські сполучення *оr, *оl на початку слова перед голосними не зазнали змін, а перед приголосними змінилися.
8. Поясніть, чому праслов’янські сполучення *оr, *оl на початку слова перед голосними не зазнали змін, а перед приголосними змінилися.

8. Які зміни відбувалися в кінці слів у слов’янських мовах?

9. Які спрощення груп приголосних відбулися у спільнослов’янській мові?
10. Які зміни відбувалися в групах приголосних *dt, *tt?

11. У чому суть принципу складового сингармонізму? Які фонетичні зміни він зумовив?
12. Які особливості мали задньоязикові приголосні *g, *k, *сh у праслов’янській мові?

13. Визначте хронологічні межі І, ІІ, ІІІ перехідних палаталізацій задньоязикових приголосних.
14. Які форми слів найчастіше репрезентують наслідки ІІ перехідної палаталізації задньоязикових приголосних?

15. Коли відбувався процес перебудови системи консонантизму під асимілятивним впливом *j на попередній приголосний?
16. Як відрізнити в слові йотову палаталізацію від першої перехідної палаталізації задньоязикових?

17. Які чергування приголосних зумовлені перехідними палаталізаціями задньоязикових приголосних та сполученням приголосних із наступним *j?
18. Виконайте вправи:
    1. Поясніть, які давні процеси демонструє чергування в старослов’янських слах:

    крыти – кровъ – съкръвенъ – покровъ;

    сынъ – сыноу – сынове;

    плоути – плов@ – плавати – плавъ;

    совати – соун@ти; любы – любъвъ;

    пhти – пhснь – по~тъ; забыти – забъвенъ;

    роуда – ръдhти – ръдръ – ръжда;

    црькы – црькъвь;

    гън@ти – съгыбати;

    кроушити – оукроухъ – кръха – кръшка;

    стын@ти – стоуденъ;

    зов@ – зъвати – называти;

    ковати – коу; хътhти – хытити – хытръ;

    коуповати – коупоу~ши.

    Наприклад: ковати – коу (чергування ов-оу зумовлене зміною дифтонга *ǒu: перед голосним [а] змінився на ов, перед приголосним [j] на оу).

19. 2. Порівняйте відповідники слів і відтворіть їх старослов’янські форми:

    укр. зять, рос. зять, лит. žéntas; укр. дуга, рос. дуга, лит. dangus; укр. голуб, рос. голубь, лат.cǒlumba; укр. крутий, рос. крутой, лит. krantas; укр. вузький, рос. узкий, лат. angustus.

20. 3. Прочитайте слова, поясніть чергування голосних @, # зі сполученнями “голосний + носовий приголосний”:

    ж#ти – пожинати – жьн@;

    нати –  наимати – наимъ – наим@;

    вън#ти – вънимати – вънемл;

    въз# –  възимати – възьм@;

    отъ>ти – отъимати – отъим@;

    начинати – нач#ло – нач#ти – начьн@;

    прн>ти – приимати – при~мл;

    подъ>ти – подъимати – подъ~мл;

    расп#ти – распинати – распьн@; пам#ть – поминати – помьн – пам#товати.

21. 4. Установіть старослов’янські та українські відповідники до праслов’янських форм:

    *vorna, *korva, *gordъ, *bergъ, *golsъ, *melti, *bolto, *dervo, *borda, *volsъ, *vornъ, *goldъ, *реlnъ, *moltъ, *dorgъ, *serda, *zolto, *storžъ, *vorgъ, *storna, *smordъ, *holdъ, *vorta.

22. 5. Відтворіть праслов’янські форми старослов’янських слів, поясніть

    зміни, які в них відбулися:

    прати, срhда, клада, млhко, брhгъ, градъ, плhнъ,  стражь, хладъ, грахъ, крава, врата, дрhво, мразъ, нравъ, вранъ, млатъ,  младъ, сладъкъ, класъ, гласъ, злато, врагъ, брhза, гладъ, клати, краль, власть.

    Наприклад: срhда<*serda (сполучення *еr між приголосними передбачає інший порядок їх складових елементів).

23. Порівняйте старослов’янські форми з формами слів інших індоєвропейських мов та обґрунтуйте вияви дії закону відкритого складу в кінці слова: домъ — лат. domus; небо — д-інд. nabhas; огнь — д-інд. agnis; дъшти— гот. dauhtar; мати — лат. māter; ношть — д-прус, naktin; греб@ — гот. graban; р@к@ — д-прус. rānkan; м# — д-прус. mien.
24. 7. Визначте, які з наведених слів є корінними українськими, а які — старослов’янськими. За можливістю до повноголосних форм підберіть неповноголосні:

    норов, порох, огорожа, молодь, поворот, заполонити, громадянин, береговий, скоротити, середина, переділ, плата, слабкий, волога, плавати, страждання, сторона, заголовок, передати.

    6. Доберіть старослов’янські та українські відповідники до споріднених слів інших мов:

    лит. gārdas, galva, kаrve, vārnas, derva, vārgas, aldija; латис. vārna; нім. Berg, Arbeit, Helm; гот. waldan.

    8. Установіть старослов’янські та українські відповідники до праслов’янських форм:

    *оrbъ, *оlkъtь, *оrstъ, *оrvьnъ, *оldьjь, *оrmо, *оlkomъ, *оrbotа.

    Наприклад: *оrbъ — рабъ.

25. Порівняйте старослов’янські форми з формами слів інших індоєвропейських мов та обґрунтуйте вияви дії закону відкритого складу в кінці слова: домъ — лат. domus; небо — д-інд. nabhas; огнь — д-інд. agnis; дъшти— гот. dauhtar; мати — лат. māter; ношть — д-прус, naktin; греб@ — гот. graban; р@к@ — д-прус. rānkan; м# — д-прус. mien.

10. Відтворіть праслов’янські форми наведених слів, поясніть зміни, які в них відбулися:

класти (клад@), блюсти (блюд@), сласть (сладъкъ),  сести (с#д@), бости (бод@), гнести (гнет@), обрhсти (обрhт@), г@сти (г@д@), гр#сти (гр#д@), м#сти (м#т@), власть (владhти), плести (плет@).

11. Установіть, які старослов’янські слова утворилися з наведених праслов’янських форм, поясніть їх:

*modliti, *tisknonti, *gъrdlo, *vędnonti, *prędti, *kapnonti, *metlъ, *blesknonti, *propadlъ, *grebti, *dadsi, *metti, *bredlъ.

Наприклад: vędnonti>*venonti> в#н@ти (спрощення в групі приголосних*bn>*n).

12. До запропонованих слів доберіть спільнокореневі та визначте, які зміни відбулися в коренях цих слів:

класти, оусън@тн, область, облек@,  тисн@ти, бльсн@ти, обрhсти, двин@ти, велъ, обитати, чьсть, ненависть, плелъ.

13. 13. Визначте походження шиплячих приголосних у словах. Доберіть споріднені слова:

душьно, тишина, нашь,соушьныи, въспрашати, доуша, пиш@, юноша; дроужьба, ножь, жена, стражь, ж#ти, виж, кожа, скрижаль, лиж@; пишта, влhшти, врьшт@, мьшт@, свhшта, ношть, проштати; т@ча, точити, притча,млъчати, честьныи, плач@, вечер”, рече, пророчити; одежда, изможденъ, жажда, расхождени~, пригвожд@, ноужда.

14. Установіть походження приголосних з (s), ц, с у словах:

мънози, срьдьце, гл@боцh, градьць, брhзh, м@ченица, вльцh, велици, лице, ветъсh, жьзи, въсклицати, мози, мръцати, пьци, гоньць, цвhтъ, отроци.

15.З’ясуйте умови, за яких відбулася палаталізація задньоязикових приголосних: перед голосними переднього ряду чи перед *j:

слыш@, млъч@, лъжа, кричати, далече, м@жь, ключь, вельможа, скач@, стражь, прhдтеча, нач#ти, оучити, ложе, печаль, мышь, чадъ.

16.Поясніть походження м’яких приголосних у словах:

тельць ,ножька, очи, можеши, речеши, доушьныи, соушити, гл@бочаи, крич#ть, кричати, дрьжати, слыш#штии, тръжьникъ, печаль, чадъ, дражаишии, скрижаль, источьникъ, влъци, соусh, велицh, вра¾и, мънозhхъ, клад#зь, соцh, рьцhте, пьци, прьси, о бhзh, соуцh, овьц”, чловhци, муосh, въ въздоусh, на празh, жьница, отьць, зрьцало, съносh,стьза, лице, коньць, кън#зь.

Звʼязатися з автором

Telegram Viber

Автор публікаціїВсі товари продавця

Офлайн 1 день

Вчитель - розробник

6

Дізнайтесь про роль закону відкритого складу у формуванні праслов'янської мови. Замовляйте завдання в коментарях.

Коментарі: 7Публікації: 337Реєстрація: 20-02-2024 Посада: Вчитель