Психологічні задачі

Психологічні задачі

Задача 1. Є давня легенда про майстрів, які підносили каміння до місця

майбутнього будівництва. Коли одного запитали, що він робить, той відповів: «Хіба не

бачите, я тягаю каміння». Другий на це саме питання сказав: «Я в поті чола заробляю

на хліб». Третій висловився: «Я будую дім, де житимуть люди».

Як можна пояснити відмінності у відповідях цих будівників? Чим зумовлене це

явище?

Задача 2. За винагороду групі землекопів пропонували рити ями певних

розмірів. Спочатку робота йшла добре, але через кілька днів її продуктивність помітно

знизилася. Робітники скаржилися на втому, а потім взагалі відмовилися працювати.

Коли ж їм пояснили, що у такий спосіб необхідно знайти загублену гілку водогону,

робота відновилася з нормальною продуктивністю.

Чому так сталося? Які складові діяльності виступають у цьому випадку на

перший план ?

Задача 3. Зазначте, які психологічні умови визначають відмінності в мотивації

навчання у кожному прикладі. Два товариші – Мишко й Андрій – після закінчення

школи вирішили вступити на фізико-математичний факультет університету. Мишко

давно мріяв стати фізиком, передплачував журнал “Квант”, відвідував фізичний

гурток, а Андрій ще не знайшов себе і вирішив вступити на фізмат, щоб і після школи

не розлучатися зі своїм кращим другом. Конкурс вони обидва не витримали. Андрій

легко пережив цю невдачу, а Мишко переніс її як важку особисту трагедію.

Задача 4. Психолог, якому вдалося врятуватися з гітлерівських таборів смерті,

засвідчував, що найстійкішими серед в’язнів були ті, хто до цього жив інтенсивним

внутрішнім життям, нехтував матеріальним благом – професійні революціонери,

священики, люди високої культури. Другу, менш стійку групу, складали люди, діяльні

за своєю природою, які активно шукали можливості пристосуватись і вижити. Були й

такі, що йшли на підлість і зраду. Нарешті, була група зломлених збайдужілих осіб, які

не робили жодних спроб чинити опір своїй долі. Серед них траплялися люди, що

колись обіймали високі посади, керували іншими.

Про що свідчить це спостереження ? Як пояснити відмінності в поведінці цих

груп людей?

5. Проаналізуйте запропоновані ситуації, визначте причини виникнення

конфлікту. Запропонуйте можливі чинники його попередження і

оптимальний варіант вирішення.

* Літнім вечором подружжя з дитиною повернулися додому з дачі.

Обидва втомилися. Дружина укладає дитину спати, чоловік розбирає

сумки.

– Саша, приготуй, будь-ласка, що небудь перекусити, – просить

дружина.

– Я дуже втомився, зроби це сама.

– Але я теж втомилася не менше тебе. І потім ти – чоловік.

– Чомусь жінки згадують про це, коли їм вигідно. А треба було б

пам’ятати завжди.

– Пам’ятала б, якби бачила перед собою справжнього чоловіка.

* Ти постійно забуваєш слідкувати за одягом дітей, – говорить

чоловік дружині, вони одягнені гірше всіх.

– Для того, щоб гарно одягати дітей, треба мати багато грошей.

– Гроші тут ні до чого, треба просто вечорами приводити одяг

дітей в порядок, а не проводити їх в своє задоволення.

– Задоволення вже давно не має, залишилися одні обов’язки.

* Скільки разів тобі треба говорити: не ходи на кухню у взутті.

Вранці відкриваю двері – вся підлога в слідах.

– Та я ніби і не ходив!

– Значить, святий дух ходив!

– А ти б краще подивилася, яку зім’яту сорочку мені дала!

– Будь-ласка, не зривай на мені зло. Щось у тебе на роботі не слава

богу, так додому свій настрій не тягни.

– Так, я зрозумів, що в житті кожен залишається один.

3. Викажіть власну думку стосовно рекондацій Яна Камичека. Щоб зберегти

привабливість для чоловіка дружині необхідно звернути увагу на рекомендації Яна

Камичека: підбираючи туалети, враховувати смаки чоловіка, а не тільки подруг;

частіше говорити те, що любить чоловік; не користуватися його «священими

предметами»; не наводити порядок у його яшиках, не ритися в його портфелі; не

піддавати сумніву його компетентність в предметі розмови; не критикувати у

присутності дітей; робити йому інколи компліменти, вислуховувати його поради; не

запрошувати гостей, яких він не любить і не приймати запрошення, які йому будуть

неприємні; жінці, яка має повторний шлюб, краще не згадувати вголос про достоїнства

свого першого чоловіка.

Щоб зберегти привабливість для дружини чоловіку необхідно: захищати свою

жінку, морально і фізично, бути їй опорою, коли добре, коли погано, навіть, якщо вона

сама про це не просить; завжди цікавитись думкою дружини про свої бажання і ідеї;

постійно цікавитись самопочуттям жінки; вступати в полеміку з дружиною; йти на

жертви заради коханої людини; радіти за дружину і пишатися її досягненнями; бачити

її справжню красу; забезпечувати свою жінку; чим більше твоя жінка насолоджується

– тим краще і крутіше ти будеш.

4. Зробіть психологічний коментар ситуації:

Микола, дуже хороший хлопець, зустрів і покохав маленьку симпатичну

дівчину Риту. Вона, здається, відповіла йому взаємністю і вони

одружилися. Він не міг налюбуватися нею, віддавав їй весь свій час.

Абсолютно не зрозуміло було як це йому вдається, ще і відмінно

вчитися. Із університету він поспішав додому, щоб скоріше побачити її.

Він не дозволяв їй нічого робити по господарству. Для нього насолодою

було пестувати її, «носити на руках». Вона блаженно посміхалася

своєму ніжному і сильному, розумному і ласкавому, закоханому і

коханому чоловіку. А через чотири роки у неї швидко наступила втома

від нього. Приходячи додому Микола зустрічав замість радісної

посмішки коханої, просто сумні очі, а інколи і слова образи. У свої

двадцять чотири роки він вважав виним себе і починав розпитувати в

чому справа, що з нею відбувається, чим він їй не догодив, як це

виправити. Але Рита і сама не розуміла, що з нею відбувається, а тому

намагалася знайти певну причину, яку Микола відразу усував, робив

для дружини щось незвичне. Рита заспокоювалася, знову мило і з

вдячністю посміхалася – поверталося щастя в сім’ю. Проходив час і

знову все повторювалося. Він робив все можливе, крім одного – він не

давав їй можливості відпочити від себе. З кожним разом він, щоб

викликати у дружини посмішку, прикладав все більше сил, здійснював

самовіддані вчинки. І скоро почались розлади у сім’ї. Він теж став

ображатися на неї: і справді, повністю відмовився від себе,

перетворився буквально в її раба, почали сміятися друзі і обурюватися

матір. А в результаті його «жертви» зробили свою дію, він став їй

нестерпно неприємний, огидний. Сім’я розпалася. Розійшлися дві

хороші самі по собі людини. Кожен із них мав не тільки право, але і

підстави для того, щоб бути щасливими в сімейному житті.

Виявіть причини розпаду сім’ї. Чи можна вважати, що у всьому

винна дружина? А в чому вона дійсно винна? Чому Микола не зумів

зберегти любов дружини, яку так кохав?

2. Виберіть бажані та «заборонені» для подружнього спілкування

вислови, обґрунтуйте свою відповідь:

– ти в мене самий розумний…………

– я мільйон разів тобі казав, що…………

– я б ніколи не змогла зробити це так вправно як ти…………

– невже тобі важко запам’ятати, що………….

– ти такий (така) самий (сама) як твої батьки, також…………

– ти завжди мене вірно розумієш…………..

– скільки разів тобі треба повторювати……….

– дай мені пораду, адже це ти добре розумієш ………….

– ти став (стала) таким (такою) неуважним (не уважною), нудним

(нудною), грубим (грубою) невже ти не бачиш, що………….

– всі люди, як люди один (одна) ти…………

– я нікому так не вірю, як тобі………….

– ти у мене молодець…………..

Самостійна робота студентів:

1. Розробіть алгоритм безконфліктного спілкування у сім’ї.
2. Складіть зведений термінологічний словник до теми ( 10-15 термінів).
3. Здійсніть психолого-педагогічний коментар запропонованої життєвої ситуації.

   Після року подружнього життя Олена і Анатолій приїхали в гості до

   батьків і поселилися на дачі. Олена встала раніше, приготувала сніданок,

   старанно пожарила картоплю, поклала на тарілку красиво оселедець і

   влаштувала на великому блюді «ікебану» із овочів. Анатолій прийшов до

   столу задоволений і напівголий, в одних джинсах.

   – Толя! – докірливо сказала Олена. – Ну що це таке?

   – А що? Не зрозумівши оглянув він себе.

   – Піди і одягни сорочку.

   – Та перестань ти, Олена. Жарко ж. І немає ж нікого. А тобі аби… Тут

   він вчасно зупинився і пішов за сорочкою.

   Образа охопила душу Олени: «Нікого не має»! Я значить для нього ніхто.

   Звичайно, він думає, що тепер все, нікуди не подінусь і т.п.

    

   Анатолій з’явився у сорочці і навіть при краватці, що свідчило про явну

   демонстрацію протесту та ще й з газетою в руках.

   Сніданок почався у мовчанні, напруженість наростала, а іскра образи у

   дружини розгоралася вже яскравим вогнищем.

   – Ну, як салат? – Олена зробила спробу розрядити обстановку.

   – Нормально, – відповів Анатолій, не піднімаючи голови від газети.

   – А картопля?

   – Нічого. Тільки мама картоплю до оселедця варила «в мундирах».

   Значно смачніше.

   – Може твоя мама і оселедець робила не так? З напускним інтересом

   спитала Олена.

   – Звичайно не так. Вона, між іншим, знімала шкурку, щоб не вимазатися!

   І виймала кісточки, щоб не подавитися.

   Не знаючи, що сказати, що зробити, Олена схопила тарілку з оселедцем в

   одну руку, в другу сковороду, підбігла до сміттєвої скрині, викрикуючи крізь

   сльози: «Все не так! Все погано! Ну і йди до своєї дорогої матусі»

    

   Проаналізуйте ситуацію і визначте:

    

   – які дестабілізаційні чинники спровокували таку поведінку Олени і

   Анатолія?

   – про несформованість яких сфер адаптації свідчить спілкування

   подружжя?

4. Складіть характеристику типових манер позитивної поведінки молодого

   подружжя у даній ситуації.

5. Здійсніть психолого-педагогічний коментар запропонованої життєвої ситуації.

   Після року подружнього життя Олена і Анатолій приїхали в гості до

   батьків і поселилися на дачі. Олена встала раніше, приготувала сніданок,

   старанно пожарила картоплю, поклала на тарілку красиво оселедець і

   влаштувала на великому блюді «ікебану» із овочів. Анатолій прийшов до

   столу задоволений і напівголий, в одних джинсах.

   – Толя! – докірливо сказала Олена. – Ну що це таке?

   – А що? Не зрозумівши оглянув він себе.

   – Піди і одягни сорочку.

   – Та перестань ти, Олена. Жарко ж. І немає ж нікого. А тобі аби… Тут

   він вчасно зупинився і пішов за сорочкою.

   Образа охопила душу Олени: «Нікого не має»! Я значить для нього ніхто.

   Звичайно, він думає, що тепер все, нікуди не подінусь і т.п.

    

   Анатолій з’явився у сорочці і навіть при краватці, що свідчило про явну

   демонстрацію протесту та ще й з газетою в руках.

   Сніданок почався у мовчанні, напруженість наростала, а іскра образи у

   дружини розгоралася вже яскравим вогнищем.

   – Ну, як салат? – Олена зробила спробу розрядити обстановку.

   – Нормально, – відповів Анатолій, не піднімаючи голови від газети.

   – А картопля?

   – Нічого. Тільки мама картоплю до оселедця варила «в мундирах».

   Значно смачніше.

   – Може твоя мама і оселедець робила не так? З напускним інтересом

   спитала Олена.

   – Звичайно не так. Вона, між іншим, знімала шкурку, щоб не вимазатися!

   І виймала кісточки, щоб не подавитися.

   Не знаючи, що сказати, що зробити, Олена схопила тарілку з оселедцем в

   одну руку, в другу сковороду, підбігла до сміттєвої скрині, викрикуючи крізь

   сльози: «Все не так! Все погано! Ну і йди до своєї дорогої матусі»

    

   Проаналізуйте ситуацію і визначте:

    

   – які дестабілізаційні чинники спровокували таку поведінку Олени і

   Анатолія?

   – про несформованість яких сфер адаптації свідчить спілкування

   подружжя?

Автор / продавецьВсі товари продавця

Офлайн 17 години

Вчитель - розробник

Переглядів: 65

Потрібна допомога з навчанням? Я допоможу вам із рефератами, статтями, курсовими, практичними роботами та іншими академічними завданнями! Зв'яжіться зі мною через коментарі на сайті, і ми разом досягнемо успіху в навчанні.

Коментарі: 4Публікації: 297Реєстрація: 20-02-2024

Посада: ВчительПрофесійні навички: