Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн

Головне зображення розробки: Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн

Опис товару
Формат файлу:
DOCX

Завдання до практичного заняття 1.

Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначення показників маси та зросту (конституційного типу, гармонійності статури, фактичної маси тіла і зросту, індексу маси тіла).

Завдання

  1. Визначити індивідуальний ОО за різними методиками та показники маси та зросту (конституційного типу, гармонійності статури, фактичної маси тіла і зросту, індексу ма­си тіла).

        (Розрахувати індивідуальний ОО за загальною і уточне­ною формулами і визначити ВОО за уточненою формулою);

  1. Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла та індексом Кетле;
  2. Розрахувати нормальну масу тіла за різними формулами та для індивідуального віку, статі і зросту. Вибрати найбільш прийнятний розрахунок для кожного студента;
  3. Визначення конституційного типу та гармонійності статури;
  4. 5.   Встановити фактичну масу.
  5. Зробити висновок з роботи щодо  кількості жиру залежно від сумарної товщини жирових складок, % для кожного студента.

Надіслати заміри та зробити загальний висновок.

Завдання 2. Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла та індексом Кетле

 

Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла

 

Фактична маса тіла (ФМТ) є одним із основних показників стану харчування людини.

 

ФМТ визначається за формулою:

 

“`

ФМТ = маса тіла, кг

“`

 

Оцінка стану харчування за індексом Кетле

 

Індекс Кетле (ІК) є одним із найбільш поширених методів оцінки стану харчування.

 

ІК визначається за формулою:

 

“`

ІК = маса тіла, кг / зріст, м ^ 2

“`

 

Оцінка стану харчування за ІК проводиться за наступною таблицею:

Завдання 3. Розрахунок нормальна масу тіла за різними формулами

 

Нормальна маса тіла (НМТ) визначається за різними формулами, які враховують різні фактори, такі як вік, стать, зріст, конституційний тип.

Практичне заняття 1.

Харчовий статус організму та методика його визначення.

 

Мета заняття: Визначити індивідуальний ОО за різними методиками та показники маси та зросту (конституційного типу, гармонійності статури, фактичної маси тіла і зросту, індексу ма­си тіла).

          Завдання 1. Розрахувати індивідуальний ОО за загальною і уточне­ною формулами і визначити ВОО за уточненою формулою;

Завдання 2. Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла та індексом Кетле;

Завдання 3. Розрахунок нормальної маси тіла за різними формулами. Вибір найбільш прийнятного розрахунку для кожного студента;

Завдання 4. Визначення жирового компонента тіла.

          Матеріали та обладнання: ваги, ростомір, таблиці та номограми для визначення основного обміну, таблиці для розрахунку калорійності.

Порядок виконання роботи.

 

  1. Розрахунок основного обміну за різними методиками

Порядок виконання роботи.

Для обчислення основного обміну використовують такі методи:

  1. Обчислення основного обміну за формулами:

ОО в здорової людини середнього віку становить приблизно 1 ккал (4,187 кДж) за 1 год на 1 кг маси тіла. Отже для людей масою 60 і 65 кг ОО відповідно дорівнює, ккал:

1 ∙ 24 ∙ 60 = 1440;

1∙ 24 ∙ 65 = 1560.

Більш точні розрахунки ОО проводять за формулами, що враховують стать людини, її вік у певних інтервалах, фактичну масу тіла (МТ, кг) і зріст (ЗР, м), крім того, враховуються витрати енергії на специфічно-динамічну дію (СДД) їжі:

для жінок віком: 10…18 років      ОО = 7,4 МТ + 482 ЗР + 217;

19…30 років     ОО = 13,3 МТ + 334 ЗР +35;

31…60 років      ОО = 8,7 МТ – 25 ЗР + 865

Приклад: для жінки віком 57 років, що має масу тіла 60 кг та зріст 1,64м

 

ОО = 8,7 ∙ 60 – 25 ∙  1,64 + 865 = 522 – 41 + 865 = 1346 ккал.

 

Якщо порівняти отримане значення ОО з результатом, отриманим за загальною формулою, то воно менше на 6,5 %, що узгоджується з положенням про те, що після 50 років ОО зменшується на 5…10 %.

для чоловіків віком: 10…18 років ОО = 16,6 МТ + 77 ЗР + 572;

19…30 років ОО = 15,4 МТ – 27 ЗР + 717

31…60 років ОО = 11,3МТ+ 16ЗР + 901

Приклад: для чоловіка віком 27 років, що має масу тіла 65 кг та зріст 1,85 м

 

ОО = 15,4 ∙ 65 – 27 ∙ 1,85 + 717 = 1001 – 49,95 + 717 = 1668,05 ккал.

 

Визначити величину основного обміну (ВОО), ккал/год або ккал/хв.

Для наведених вище прикладів:

ВОО = 1346 : 24 = 56,08 ккал/год (0,93 ккал/хв);

ВОО = 1668,05 : 24 = 69,50 ккал/год (1,16 ккал/хв).

  1. При необхідності більш точного визначення основного обміну використовують методи прямої та непрямої калориметрії.

Специфічно-динамічна дія їжі становить 10 – 15 % від основного обміну.

 

  1. Визначення показників маси та зросту (конституційного типу, гармонійності статури, фактичної маси тіла і зросту, індексу ма­си тіла).

2.1 Визначення конституційного типу та гармонійності статури

 

Конституційний тип людини визначається за розміром кута, утвореного реберними дугами з вершиною на кінці мечоподібного відро­стку грудини:

кут близько 90° — нормостенічний тип;

кут менше 90° — астенічний тип;

кут більше 90″ — гіперстенічний тип.

Гармонійність статури, %, визначають за формулою:

 

ГС = (А : ЗР) ∙ 100,

 

де: А – окружність грудної клітини в паузі (на спокійному видиху), см; ЗР – зріст, см.

Результати оцінюють за такими показниками ГС:

50 – 55 % – гармонійна;

менше 50 % – дисгармонійна, слабкий розвиток;

більше 55 % – дисгармонійна, надлишковий розвиток.

 

2.2. Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла та індексом Кетле

 

2.2.1. Розрахунок нормальної маси тіла за різними формулами. Вибір найбільш прийнятного розрахунку для кожного студента.

Вимірювання маси тіла і росту людини

Вимірювання маси тіла проводять на десятизначних медичних вагах з точністю до 100г. Перед початком зважування ваги повинні бути вивірені та відрегульовані. Площина медичних ваг установлюється горизонтально підлозі. Досліджуваний повинен стати на середину площини ваги і під час вимірювання не рухатись.

Ріст вимірюється за допомогою станкового дерев’яного ростоміра. Досліджуваний повинен стати на його площину спиною до стояка із шкалою,  торкаючись її трьома точками: п’ятами, сідницями і хребтом на рівні лінії, що з’єднує нижній край лопаток. Голова повинна бути трохи нахилена, таким чином, щоб зовнішній край зовнішнього слухового проходу і нижній край орбіти були розташовані на одній лінії, паралельній підлозі. Особа, що вимірює, стає збоку від досліджуваного і опускає на його голову планшетку, котра рухається по сантиметровій шкалі. Відлік проводиться за нижнім краєм планшетки.

Дані щодо маси тіла, яка визначена методом зважування, порівнюють з ідеальними, або з тими, що рекомендуються як нормативні, або  гранично допустимі у залежності від статі, віку і росту.

 

  1. Оцінка адекватності харчування.

Адекватність харчування (наявність надлишкового або недостатнього харчування) оцінюють шляхом порівняння маси тіла людини, із відповідними стандартами або ідеальною масою тіла, що розрахована за формулами:

 

  • індекс Брока-Бругша:

 

при рості 155 – 165 см ідеальна маса тіла = ;

при рості 166 – 175 см ідеальна маса тіла = ;

при рості 175 і вище ідеальна маса тіла = .

Поправки на стать: у всіх випадках нормальна МТ для жінок на 5 % менша, ніж для чоловіків

Наприклад:

164 – 100 = 64

Для жінок:

64 – (64 ∙ 0,05) = 60,8

185 – 110= 75

 

  • Формула Кребса (модернізована формула Брока)

 

МТ= В – 0,4 (В – 52)

В = ЗР – 100

Для жінок: МТ=В – 0,2 (В – 52)

Поправки на конституційний тип: нормальна маса тіла для гіперстеніків на 7 % більша, для астеніків — на 6 % менша.

Наприклад: Для зросту 185 см:

85 – 0,4 (85 – 52) = 71,8

Для астеніків:

71.8  – (71,8 ∙ 0,06) = 67,5

Для гіперстеніків:

71.8  + (71,8 ∙ 0,07) = 76,8

64 – 0,2 (64 – 52) = 61,6

Для астеніків:

61,6 – (61,6 ∙ 0,06) = 57,9

 

  • формула Бернгарда:

 

.

Про наявність ожиріння у випадку використання таблиці максимально допустимої маси, свідчить збільшення маси тіла на 10% і більше, а у випадку використання таблиць нормативної маси – збільшення маси тіла на 15% і більше.

Визначають 4 ступеня ожиріння: I ступінь – надлишкова маса тіла складає 10–29%, II ступінь – 30– 49%, III ступінь – 50–99%, IV ступінь  – більше 100%.

Про наявність ожиріння при використанні таблиці максимально допустимої маси, свідчить збільшення маси тіла на 10% і більше, а при використанні таблиць нормативної маси збільшення маси тіла на 15% та більше. Виділяють 4 ступеня ожиріння: I ступінь – надлишок маси тіла становить 10–29%, II ступінь –  30–49%, III ступінь –  50–99% і IV ступінь –  понад 100%.

 

  • формула Лоренца:
  • формула Амосова:

 

для чоловіків      ;

для жінок    .

 

  • Індекс маси тіла (BMI – body mass index):

 

 

За індексом Кетле

МТ = ВМІ ∙ ЗР2

ЗР – зріст, м

Оптимальне значення ВМІ (величини індексу маси): для чоловіків  – 20,8; для жінок – 22,0

 

20,8 ∙ 1,852 = 66,9

22 ∙ 1,642 = 59,2

Оцінка стану харчування за показниками фактичної маси тіла та індексом Кетле;

Вирахувати фактичний індекс Кетле k за формулою (маса, кг: зріст, м)

 

Інтерпретація: k ≤ 16 – виражений дефіцит маси тіла;

k = 16,5 – 18,49 – недостатня вага;

k = 18,5 – 24,99 – норма;

k = 25 – 29,99 – надлишкова вага;

k = 30 – 34,99 – ожиріння І ступеня;

k = 35 – 39,99 – ожиріння ІІ ступеня;

k ≥ 40 – ожиріння ІІІ ступеня.

 

2.3. Провести оцінку стану харчування за показниками фактичної маси тіла.

Розрахувати відхилення фактичної маси від нормальної, %:

(МТф – МТн ) ∙ 100 : МТн ,

Де МТф  – фактична маса тіла;

МТн  – нормальна маса тіла.

 

  1. 3. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки та визначення жирового компонента тіла.

Товщина шкірно–жирової складки вимірюється за допомогою спеціального приладу  –  каліпера або штангенциркуля. Для того, щоб отримати дані, котрі можна було б зіставити з нормативними, каліпер (штангенциркуль) повинен мати стандартну поверхню контакту (20–40 мм2), стандартну ціну поділки (0,4 мм) і постійний тиск (10 г/мм2) у процесі вимірювань.

Для визначення жирового компонента маси тіла необхідно зроби­ти заміри вимірювальним циркулем товщини чотирьох шкірно-жиро­вих складок:

в області трицепсу – на задній поверхні плеча посередині між пле­човим і ліктьовим суглобами;

на спині – над верхньо-середнім кутом лопатки;

на грудях — в області передньої аксилярної лінії на рівні сьомо­го ребра;

на животі – в точці перетину вертикальної лінії, проведеної через правий сосок, і горизонталі, проведеної через пупок.

Оцінка товщини шкірно–жирової складки (у мм) дорослого населення (у сигмальних відхиленнях)  проводиться за наступною схемою:

1 група: середня товщина шкірно–жирової складки – відхилення від середніх показників  не виходить за межі коливань  + 1s.

II група: товщина шкірно–жирової складки вище середньої – показники перевищують середню величину  та коливаються в межах від 1 до 2s.

III група: товщина шкірно–жирової складки велика (ознаки ожиріння) –  показники перевищують середню величину більш,  ніж на 2s.

IV група: товщина шкірно–жирової складки нижче середньої – показники не досягають середньої величини та коливаються у межах  від  1 до 2s.

V група: мала товщина шкірно–жирової складки (ознаки виснаження), показники відхиляються від середньої величини  більш, ніж  на 2s.

Результати замірів чотирьох шкірно-жирових складок або підсуму­вати і за таблицею визначити відносну кількість жи­рового компонента.

Таблиця

Кількість жиру залежно від сумарної товщини жирових складок, %

Сумарна товщина складок, мм Кількість жиру
у чоловіків у жінок
15

 

3,7 5,2
20 4,7 9,2
25 9,8 12,3
30 12 14,9
35 13,8 17,1
40 15,4 18,9
45 16,8 20,6
50 18 22
55 19,2 23,3
60 20,2 24,6
65 21,1 25,7
70 22 26,8
75 22,8 27,7
80 23,6 28,6
85 24,3 29,5
90 25 30,3
95 25,6 31,0
100 26,2 31,8
105 26,8 32,4
110 27,4 33,1
115 27,9 33,7
120 28,4 34,3
125 28,9 34,9
130 29,4 35,4
135 29,8 36,0
140 30,2 36,5
145 30,7 37,0
150 31,1 37,4
155 31,4 37,9
160 31,8 38,3
165 32,2 38,8
170 32,5 39,2
175 32,9 39,6
180 33,2 40,0
185 33,5 40,4
190 33,9 40,7

 

Оцінити результати визначення жирового компонента маси тіла.

 

  1. Зробити висновок з роботи щодо індивідуального ОО за різними методиками, вибір найбільш прийнятного розрахунку показника маси та зросту (конституційного типу, гармонійності статури, фактичної маси тіла і зросту, індексу ма­си тіла) кожному студенту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мої дані вік 21 маса 71 кг зріст 1,75м

 

30 грн В кошик
Автор / продавецьВсі товари продавця
Офлайн 1 тиждень

Вчитель - розробник

Потрібна допомога з навчанням? Я допоможу вам із рефератами, статтями, курсовими, практичними роботами та іншими академічними завданнями! Зв'яжіться зі мною через коментарі на сайті, і ми разом досягнемо успіху в навчанні.
Коментарі: 3Публікації: 239Реєстрація: 20-02-2024
Посада: ВчительПрофесійні навички:
Часті запитання та відповіді
Як купити матеріал «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн»?
Щоб купити «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн», потрібно додати матеріал до кошика та оплатити замовлення.
Коли я отримаю матеріал «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн»?
Матеріали «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн» будуть надіслані в електронному вигляді на вашу поштову скриньку одразу після оплати.
Чи можна купити «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн» в друкованому вигляді?
Ні. Усі доступні матеріали, зокрема «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн» можна придбати тільки в електронному вигляді для особистого друку.
Чи можна замовити матеріал «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн» по телефону, або месенжеру?
Ні. Всі матеріали, в тому числі «Завдання до практичного заняття 1. Харчовий статус організму та методика його визначення. Визначенн» можна придбати тільки через кошик на сайті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *