12 задач із права

Збірник задач

до курсу «Господарське право України»

Задача 1.

У 2021 році Державне підприємство «Харківхімпром» (замовник) уклало з Приватним підприємством «Західєвротранс» (перевізник) договір перевезення, відповідно до умов якого Перевізник зобов’язався здійснювати щоденне перевезення вантажів Замовника від місцезнаходження підприємства Замовника до місця проведення робіт.

Факт надання послуг, фіксувався уповноваженими представниками сторін у щоденних рапортах. Згідно умов договору, оплата послуг Перевізника здійснювалася в фіксованій сумі щомісяця.

Протягом трьох місяців послуги надавалися належним чином, але 21, 22, 23, 24, 25 січня 2022 року, внаслідок сильних снігопадів, Перевізник не зміг надати техніку для перевезення вантажів Замовника. Факт порушення надання послуг, було зафіксовано сторонами у щоденних рапортах.

В подальшому послуги перевезення надавалися в належному порядку.

Умовами договору було передбачено сплата штрафу Перевізником за порушення умов договору, а саме не надання техніки, – у вигляді 1000, 00 грн. за кожен випадок. Також договір містив норму про те, що у випадку систематичного порушення умов договору, Замовник має право ініціювати розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом повідомлення про це Перевізника. Крім того, договір містив умови застосування санкцій у вигляді пені до Замовника за несвоєчасну або не в повному обсязі оплату послуг перевізника.

Керівництво Замовника, внаслідок усних перемов з Перевізником, за фактом порушення ним умов договору, домовилося утриматися від застосування санкцій, але й сплатило послуги Перевізника не в повному обсязі, пропорційне дням, коли послуги фактично не надавалися.

В липні 2022 року, рішенням власника, в особі уповноваженого органу відбувається зміни у керівному складі ДП «Харківхімпром». Після проведення аудиту діяльності попереднього керівництва, було виявлено порушення Перевізником умов договору та прийнято рішення про стягнення санкцій з Перевізника та розірвання з ним договору.

Внаслідок прийняття такого рішення, в серпні 2022 року Замовником було направлено претензію про сплату штрафу в розмірі 5000, 00 грн., з одночасною вимогою про розірвання договору.

Перевізник розглянувши претензію відмовив в її задоволенні, з причин пропуску строку позовної давності Замовником та в свою чергу виставив претензію про сплату заборгованості за січень 2022 року, яка не була оплачена Замовника.

Внаслідок обміну цими претензіями, Замовником було передано спір до Господарського суду для вирішення по суті. В межах процесу, Перевізником було заявлено зустрічний позов.

Питання до завдання:

1. Чий позов підлягає задоволенню та з яких підстав ?
2. Якою правовою нормою має керуватись господарський суд при  з’ясуванні  обставин дотримання сторонами строків позовної давності?

Задача 2

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геогазінвест» у 2007 року отримало Спеціальний дозвіл на користування надрами Мехедівського газоконденсатного родовища, терміном дії на 20 років. Під час отримання дозволу, орієнтовний запас природного газу в родовищі було оцінено в 1,2 млрд.м.куб. Виходячи з цих запасів, товариством було сплачено державне мито за отримання Спеціального дозволу на користування надрами.

У 2011 році, з метою залучення зовнішніх інвестицій, товариство з обмеженою відповідальністю «Геогазінвест» було реорганізовано у Публічне акціонерне товариство. Внаслідок залучення інвестицій, товариство змогло збільшити видобуток природного газу та здійснило додаткове дослідження Мехедівського газоконденсатного родовища, що призвело до переоцінки запасів вуглеводної сировини, які збільшилися до 2 млрд.м.куб.

У 2015 році, Державна служба геології та надр України здійснила перевірку діяльності товариства внаслідок чого було складено Акт перевірки дотримання законодавства у сфері видобування корисних копалин, яким було зафіксовано товариством порушення низки норм права.

Після проведення планової перевірки, товариству було винесено припис, яким зобов’язано:

• Внести зміни до Спеціального дозволу на користування надрами;
• Переоформити Спеціальний дозвіл на користування надрами;
• Здійснити доплату державного мита, у зв’язку з збільшенням запасів вуглеводної сировини у Мехедівському газоконденсатному родовищі.

Питання до завдання:

1. Надайте правову оцінку припису, з точки викладених у завданні фактів.
2. Які норми права було порушено товариством ?
3. Які дії має здійснити товариство з метою захисту своїх прав, у випадку, якщо вами було досягнуто висновку про неправомірність висновку ?

Задача 3.

18 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеонадра» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вибухсервіс» (Підрядник) було укладено Договір, відповідно до умов якого, Підрядник зобов’язався власними силами виконати роботи з радіального розкриття пластів (далі за текстом – Роботи), у відповідності до затвердженого Сторонами Плану робіт. Початок виконання робіт було заплановано на 22 січня 2014 року. Підрядник Листом підтвердив факт готовності розпочати виконання Робіт у вказаний термін, а саме 22 січня 2014 року. Після чого Замовник здійснив авансовий платіж на користь Підрядника.

Відповідно до умов Договору, Замовник зобов’язався здійснити підготовку свердловини до проведення робіт. Враховуючи те, що Замовник не мав відповідних фахівців для виконання такої підготовки, Замовником було укладено  Договір з іншим підрядником – Приватним підприємством «Перша сервісна бурова компанія», який мав виконати роботи з підготовки свердловини для виконання робіт Підрядником.

З метою підготовки свердловини до початку робіт, 03 січня 2014 року свердловину було заглушено та переведено в бездіючий фонд з метою проведення капітального ремонту, про що складено відповідний Акт.

Проте, 20 січня 2014 року, після початку робіт ПП «ПСБК», Підрядник повідомив Замовника про несправність установки, якою планувалися виконувати Роботи за Договором, внаслідок чого, роботи виконані не було.

Замовник оплатив ПП «ПСБК» час простою та пред’явив позов до Підрядника з наступними вимогами:

• стягнення збитків, у вигляді прямих витрат на оплату ПП «ПСБК»;
• стягнення збитків, у вигляді упущеної вигоди, в розмірі середньодобового видобутку свердловини за весь час простою свердловини;
• стягнення збитків у вигляді невикористаного податкового кредиту за оплатою на користь ПП «ПСБК», оскільки оплата простою не була пов’язана з господарською діяльністю товариства.

Питання до завдання:

1. Надайте правову оцінку кожній з вимог Замовника ?
2. Наведіть аргументи, які може застосувати Підрядник з метою уникнення стягнення збитків ?

Задача 4.

Приватне підприємство «Білошвійка» придбало цех, в якому планувало здійснювати власну господарську діяльність з виготовлення одягу. Даний цех являє собою відокремлену нежитлову будівлю. Для забезпечення даної будівлі електричною енергією, ПП «Білошвійка» (споживач) звернулося до ПАТ «Харківобленерго» (постачальник) з проханням укласти договір на поставку електроенергії.

У відповідь на їх звернення, ПАТ «Харківобленерго» направило підписаний з власного боку типовий договір на постачання електричної енергії. ПП «Білошвійка» не погодилося підписати типовий договір у запропонованій редакції та підготувало до нього протокол розбіжностей, яким змінило права ПАТ «Харківобленерго», викладені у п. 2.3.5 даного Договору, обмеживши право безперешкодного доступу уповноважених представників Постачальника до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії тільки робочим часом Споживача.

Відповідно типовий договір було підписано та разом з протоколом розбіжностей було направлено до ПАТ «Харківобленерго». Отримавши договір з протоколом розбіжностей, ПАТ «Харківобленерго» повідомило ПП «Білошвійка» про те, що договір є типовим, його форма затверджена Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України та зміни до нього не передбачені. У зв’язку з цим, ПАТ «Харківобленерго» повідомило ПП «Білошвійка» про те, що договір є неукладеним, отже відсутні підстави для постачання електричної енергії.

Внаслідок відсутності електричної енергії ПП «Білошвійка» не мало можливості здійснювати господарську діяльність у придбаному нежитловому приміщенні, що змусило підприємством звернутися до господарського суду Харківської області з позовом, яким ПП «Білошвійка» просило суд зобов’язати ПАТ «Харківобленерго» укласти договір в редакції позивача.

Питання до завдання:

1. Якими нормативно-правовими актами регулюються питання постачання електричної енергії суб’єктам господарювання ?
2. Чи має право постачальник електричної енергії відмовити споживачу в укладанні договору на постачання електричної енергії ?
3. Який порядок узгодження розбіжностей до типового договору ?
4. Обґрунтуйте рішення суду за таким позовом ? Чи вірний спосіб захисту свого права вибрав позивач ?

Задача 5

Приватне підприємство «Славута» здійснює централізоване водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії від 24 лютого 2011 року серії АГ №596029, виданої Херсонською обласною державною адміністрацією. Розпорядженням Голови Херсонської обласної державної адміністрації від 03 грудня 2013 року №817 «Про погодження плану проведення перевірок ліцензіатів щодо додержання ними Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення на 2014 рік» затверджено проведення планової перевірки приватного підприємства «Славута» на липень 2014 року. Разом з тим, 23 квітня 2014 року прокурор Скадовського району Херсонської області листом повідомив управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації про необхідність вжиття заходів щодо скасування виданої приватному підприємству «Славута» ліцензії в зв’язку з її отриманням на підставі підроблених документів (про що є висновок залученого в межах кримінального провадження експерта).

Ha підставі зазначеного повідомлення прокуратури розпорядженням голови Херсонської облдержадміністрації від 05 травня 2014 року №285 «Про проведення планових перевірок ліцензіатів у травні 2014 року щодо додержання ними ліцензійних умов провадження господарської діяльності централізованого водопостачання і водовідведення» проведення планової перевірки призначено на 15 травня 2014 року.

Повідомлення про проведення заходу від 05 травня 2014 року №148/*************/115 направлене позивачу на номер телефону (факсу), зазначеного ним в заяві на отримання ліцензії, та направлене поштою відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 23 травня 2014 року.

Приватне підприємство «Славута» 12 травня 2014 року повідомило управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, що в зв’язку з відсутністю керівника, останній не зможе бути присутнім на перевірці 15 травня 2014 року. Позивач просив перенести планову перевірку на більш пізніший термін.

15 травня 2014 року відповідачем проведено перевірку та складено акт №2 про відмову у проведенні перевірки.

Головою Херсонської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 329 від 21 травня 2014 року про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення від 24 лютого 2011 року серії АГ № 596029, виданої приватному підприємству «Славута», на підставі акту перевірки від 15 травня 2014 року №2 про відмову у проведенні перевірки.

• травня 2014 року відповідач направив приватному підприємству «Славута» копію розпорядження голови Херсонської ОДА від 21 травня 2014 року №329 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення».
• травня 2014 року позивач направив управлінню житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації скаргу на незаконні дії комісії управління житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації, проте відповідь на зазначену скаргу отримана не була.

Не погоджуючись із винесеними облдержадміністрацією розпорядженнями від 05 травня 2014 року №285 про призначення планової перевірки та від 21 травня 2014 року № 329 про анулювання ліцензії, ПП «Славута» оскаржило їх до суду.

Запитання до завдання:

1. Якими нормами права обґрунтовуються позовні вимоги ПП «Славута» ?
2. Яке рішення суду має бути ухвалене за цим позовом ?

Задача 6

ТОВ “ДМК – Перша столиця” має у власності цех у м. Харкові з виробництва напівкопченої ковбаси першого сорту “Московська. Салямі”, яка виготовляється відповідно до розроблених підприємством технічних умов – ТУ У 15.******************* “Ковбаси варено-копчені і напівкопчені”, зареєстрованих державним підприємством “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”;

При цьому, на даний час в Україні запроваджено національні стандарти на м’ясну продукцію, зокрема: ДСТУ 4427:2005 “Ковбаси сирокопчені та сиров’ялені. Загальні технічні умови”; ДСТУ 4591:2006 “Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови”; цими стандартами регламентовано виробництво ковбаси “Московська”; проте, ще з 1988 року ковбаса “Московська” вироблялася з застосуванням ГОСТ 16290-86 “Колбасы варенокопченые. Технические условия” та за ГОСТ 16131-86 “Колбасы сырокопченые. Технические условия”;

У 2014 році Антимонопольний комітет України здійснив контрольну закупівлю ковбас різних виробників та за результатами аналізу етикетці ковбас ТОВ «ДМК-Перша столиця» біло встановлено, що позначення “Московська” займає домінуюче місце з-поміж інформації, розміщеної на етикетці: знаходиться посеред етикетки, виконана значно більшими літерами.

Наслідком цього стало проведення перевірки АМК України ТОВ «ДМК-Перща столиця», за результатами якої виробника було притягнуто до відповідальності у вигляді сплати штрафу.

Своє рішення АМК України обґрунтував тим, що наявними національними стандартами на м’ясну продукцію (ДСТУ 4427:2005, ДСТУ 4433:2005, ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4437:2005) не передбачено  виробництво ковбаси “Московська” саме напівкопченої. ТОВ “ДМК – Перша столиця” використовуючи традиційну назву “Московська” у виробництві певного виду ковбаси, створювало у споживачів уявлення, що вироблений продукт має споживчі та смакові характеристики притаманні традиційному продукту з такою назвою, і такими діями вчинило порушення конкурентного законодавства, передбачене статтею 15-1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб’єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих даних про споживчі властивості товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб’єкта господарювання; за це порушення рішенням № 199-р/к  на  ТОВ “ДМК – Перша столиця” накладено

штраф у сумі  68 000 грн.;

ТОВ “ДМК – Перша столиця” звернулося до суду з мотивів того, що не зобов’язане дотримуватися умов ДСТУ, а виробляє свою продукцію відповідно до ТУ У 15.******************, зареєстрованих державним підприємством “Харківський регіональний наукововиробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”; ці технічні умови розповсюджуються на ковбаси варено-копчені та напівкопчені; серед асортименту, зазначеного в ТУ У 15.*******************, є й ковбаса напівкопчена першого сорту “Московська. Салямі”.

Питання до завдання:

1. Чи має право підприємство застосувати власно розроблені ТУ, в той час як діють ДСТУ з цього же приводу ?
2. Якими нормами права регулюється спірна ситуація ?
3. Яке рішення винесе суд та з яких мотивів ?

Задача 7

4 лютого 2014 року Військовою частиною №3078 ВВ МВС України та приватним підприємством “Картес” укладено договір №3/ЦОС-2014, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов’язується у 2014 році поставити замовнику 25 000 кг масла вершкового та молочних паст (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг 10.51.3), а замовник – прийняти та оплатити поставлений товар; якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ (2.1.); на кожну партію товару, що поставляється, учасник обов`язково надає замовнику наступні документи, а саме: накладну, рахунок-фактуру, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ветеринарне свідоцтво Ф-2 та декларацію виробника або посвідчення про якість (п. 5.4.); право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної (п. 5.5.); замовник має право відкласти приймання товару за кількістю та якістю, у разі, якщо учасник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи або є сумніви щодо якості товару після проведення огляду, на строк – до надання учасником цих документів або встановлення відповідної якості товару. У такому випадку, учасник несе відповідальність перед замовником за будь-які додаткові витрати, пов`язані з перевіркою якості та зберіганням поставленого товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються експертним висновком або протоколом досліджень, замовник має право достроково розірвати цей договір (п. 5.6.); у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору, учасник зобов’язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підписання цього акту однією із сторін цього договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання за цим договором (п. 7.4.).

Відповідач 6 червня 2014 року, на підставі заявки позивача від 28 травня 2014 року здійснив поставку 4 000 кг масла вершкового (ДСТУ 4399:2005) загальною вартістю 205 440 грн., надавши при цьому документи, визначені пунктом 5.4. договору, в т.ч. і сертифікат відповідності на підтвердження відповідності масла вимогам ДСТУ 4399:2005, МБВ №506189, ТН6.6.1.**********, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності та декларацією виробника. Також товар супроводжувався видатковою накладною №РНФ 000240, яка без будь-яких зауважень зі сторони представника позивача  щодо прийнятого товару підписана представниками сторін.

В той же день, після отримання товару представниками позивача, із залученням співробітника СБУ, були відібрані проби товару (масло солодковершкове 4399:2005) у кількості 2 кг та передані до лабораторії Міністерства оборони України для проведення досліджень, про що було складено акт №24 від 6 червня 2014 року.

Відповідно до протоколу випробувань №1514 від 11 червня 2014 року представлений на дослідження зразок №377/515 масла солодковершкового селянського не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 та на довольство особовому складу не допускається.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу №249 від 13 червня 2014 року, в якому, зазначивши про результати лабораторних досліджень та посилаючись на п. 7.4. договору, вимагав вивезти поставлений неякісний товар та сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісної продукції.

З огляду на те, що відповідач здійснив поставку спірного товару з дотриманням п. 5.4. Договору, а позивач не склав акт про поставку недоброякісного товару, який, з огляду на приписи пункту 7.4 Договору, має бути складений  у двосторонньому порядку, питання про приймання товару за якістю перед представником відповідача взагалі не ставив, суди попередніх інстанцій правильно застосували при вирішенні даного спору положення Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості”.

При цьому, було порушено порядок. встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року №833 “Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень”, оскільки при відборі зразків продукції позивачем не залучались спеціалісти державної установи ветеринарної медицини, які визначають державну лабораторію ветеринарної медицини для дослідження зразків (п. 4 Порядку).

Питання:

1. Яке рішення має ухвалити суд та з яких підстав ? Обґрунтуйте

Задача 8

У лютому 2015 року, кілька фізичних осіб – мешканців Зміївського району Харківської області, за підтримки Українського фонду розвитку історичної спадщини та Зміївської державної адміністрації вирішили створити юридичну особу, з метою надання туристичних послуг у Зміївському районі Харківської області, а саме – організація екскурсій по об’єктам культурної спадщини національного значення.

Виходячи з специфіки обраної діяльності, вказані особи вирішили назвати своє підприємство – ТОВ «Суха Гомільша», в честь городища, яке розташовано в с. Суха Гомільша Зміївського району Харківської області.

Проте, державний реєстратор Змівського районного управління юстиції Харківської області розглянувши пакет документів відмовив у державній реєстрації юридичної особи, у зв’язку з невідповідністю найменування юридичної особи вимогам закону.

Питання до завдання:

1. Якими нормами права регулюються питання найменування юридичної особи ?
2. Чи правомірні дії державного реєстратора в наведеному випадку ?

Задача 8

У лютому 2015 року, кілька фізичних осіб – мешканців Зміївського району Харківської області, за підтримки Українського фонду розвитку історичної спадщини та Зміївської державної адміністрації вирішили створити юридичну особу, з метою надання туристичних послуг у Зміївському районі Харківської області, а саме – організація екскурсій по об’єктам культурної спадщини національного значення.

Виходячи з специфіки обраної діяльності, вказані особи вирішили назвати своє підприємство – ТОВ «Суха Гомільша», в честь городища, яке розташовано в с. Суха Гомільша Зміївського району Харківської області.

Проте, державний реєстратор Змівського районного управління юстиції Харківської області розглянувши пакет документів відмовив у державній реєстрації юридичної особи, у зв’язку з невідповідністю найменування юридичної особи вимогам закону.

Питання до завдання:

1. Якими нормами права регулюються питання найменування юридичної особи ?
2. Чи правомірні дії державного реєстратора в наведеному випадку ?

Завдання 9.

В січні 2016 року рішенням засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислової асоціації «Агросвіт» було прийнято рішення про призначення нового керівника товариства, у зв’язку зі смертю попереднього керівника, що було оформлено відповідним протоколом, який разом з відповідною заявою було подано на державну реєстрацію до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції.

Проте, держаним реєстратором було відмовлено у внесенні змін до Єдиного державного реєстру, у зв’язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій.

Як дізналися юристи асоціації, таким рішенням стала Ухвала Господарського суду

Харківської області, якою було задоволено Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія ЛТД” про забезпечення позову, у вигляді заборони державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ АПА «Агросвіт».

Після ознайомлення з матеріалами справи, було встановлено, що у 2011 році між товариством з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія ЛТД”, та приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед», яка зареєстрована відповідно до законів Кіпру було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «АПА «Агросвіт».

Відповідно до пункту 1.1. Договору ТОВ «АПК «Надія ЛТД» зобов’язався передати у власність ПрАКОО «Агросвіт Лімітед», а ПрАКОО «Агросвіт Лімітед» зобов’язалося прийняти та сплатити належну частку в статутному капіталі TOB АПА «Агросвіт», вартістю *********,00 грн. (п’ять мільйонів п’ятсот сімдесят п’ять тисяч грн.) Згідно із пунктом 3.2. Договору строк оплати був встановлений до 31 грудня 2011 року. 30 грудня 2011 року була укладена додаткова угода до Договору відповідно до якої сторони дійшли згоди встановити строк оплати за Договором до 21.12.2013 року.

Проте ТОВ «АПК «Надія ЛТД» вказує, що до теперішнього часу вартість частки не сплачена, що призвело до втрати товариством господарського інтересу до угоди, що й змусило її звернутися з позовом про розірвання вказаного договору та повернення до попереднього стану учасників ТОВ АПА «Агросвіт»

Питання до завдання:

1. Чи правомірне відмовив державний реєстратор у внесенні інформації до Єдиного державного реєстру ?
2. Чи може в межах спору між учасниками товариства бути накладена заборона, у вигляді проведення реєстраційних дій товариством ?
3. Що ви можете порадити зробити юристам товариства в такому випадку ? Обґрунтуйте.

Задача 10

До однієї з Юридичних компаній в Харкові, звернувся громадянин Туреччини, який навчається у Національній фармацевтичній академії України, за консультацією з приводу створення на території України юридичної особи, з метою зайняття підприємницькою діяльністю з реалізації ліків.

При цьому, ним було поставлено декілька умов до створення такої юридичної особи,

а саме:

Мета – отримання прибутку;

Предмет діяльності – торгівля ліками;

Учасники – фізичні та юридичні особи резиденти та нерезиденти;

Управління – всіма його учасниками;

Підвищений рівень забезпеченості вимог кредиторів.

Запитання до завдання:

1. Яку організаційно-правову форму ви порадите обрати ? Обґрунтуйте відповідь.

Задача 11

Громадянин України Сидорчук Ілля Петрович після приватизації Державного підприємства «Харківське АТП 30333» та перетворення в Відкрите акціонерне товариство «Харківське АТП 30333» став його акціонером, як працівник підприємства.

29 вересня 2014 року Сидорчуку І.П. з інформації на сайті ДП “Інформаційноресурсний центр” стало відомо, що статутний капітал товариства відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як *********, 00 грн. замість 424 288,00 грн., як було раніше.

З сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Сидорчук І.П. з’ясував, що зміни розміру статутного капіталу товариства шляхом додаткової емісії акцій були зареєстровані на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ “Харківське АТП 30333”, які начебто відбулись 01 вересня 2014 року.

При цьому, його як акціонера ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333” не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів від 01 вересня 2014 року.

Крім того, 30 грудня 2014 року з офіційних веб-сайтів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України Сидорчуку І.П. стало відомо, що 07 жовтня 2014 року з боку НКЦПФР було зареєстровано випуск додаткових акцій ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333” та було затверджено план розміщення додаткової емісії акцій товариства, а також 16 грудня 2014 року з боку НКЦПФР було зареєстровано звіт ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333” про це розміщення.

ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333” на запит Сидорчука І.П.

повідомило нього про те, що його було належним чином повідомлено про проведення 01.09.2014 загальних зборів та їх порядок денний шляхом направлення повідомлення у спосіб визначений як Статутом відповідача так і абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України “Про акціонерні товариства”, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333”. Крім того, повідомлення про проведення 01.09.2014 позачергових загальних зборів акціонерів було опубліковане 14.08.2014 у “Відомостях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку”.

Згідно з п. 15.5.1 Статуту ПАТ “Харківське автотранспортне підприємство 30333” письмове повідомлення про проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів товариства. Письмові повідомлення про проведення загальних зборів товариства та порядок денний надсилаються акціонерам персонально простими листами або простими поштовими картками.

Запитання до завдання:

1. Які права акціонера порушуються через неповідомлення товариства про проведення загальних зборів ?
2. Чи відповідає вимогам чинного законодавства такий спосіб повідомлення акціонера ?
3. Що Ви порадите акціонеру в такому випадку для захисту його прав ?

Задача 12
25 грудня 2014 року між ПрАТ «ГАЗПОСТАЧ» (далі за текстом – “Продавець”) та ТОВ “МЕГЕРА 2012” (далі за текстом – “Покупець”) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу. Відповідно до згаданого Договору, Продавець зобов’язувався продати та передати Покупцю, а Покупець зобов’язується купити, прийняти та оплатити природний газ (далі за текстом – “Газ”), обсяг якого визначається Сторонами на відповідний місяць відповідною Додатковою угодою до згаданого Договору.
22 лютого 2015 року між Продавцем та Покупцем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно умов якої Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити Договірний Обсяг природного газу з ресурсу березня 2015 р. в обсязі 1 800,000 тис. м3 (один мільйон вісімсот тисяч куб.м.).
Відповідно до умов пункту 4 Додаткової угоди Покупець зобов’язувався сплатити Загальну вартість Договірного обсягу природного газу з ресурсу березня 2015 р., наступними частинами:
“Перша частина” 10% (десять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 25 лютого 2015 року, в сумі *********,00 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі сімсот чотири гривні 00 копійок) разом з ПДВ.
“Друга частина” 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 10 березня 2015 року, в сумі *********,00 грн. (три мільйони триста дев’яносто вісім тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) разом з ПДВ.
“Третя частина” 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 20 березня 2015 року, в сумі *********,00 грн. (три мільйони триста дев’яносто вісім тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) разом з ПДВ.
“Четверта частина” 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 30 березня 2015 року, в сумі *********,00 грн. (два мільйони двісті шістдесят п’ять тисяч чотириста вісім гривень 00 копійок) разом з ПДВ.
“П’ята частина” 10% (десять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 10 квітня 2015 року, в сумі *********,00 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі сімсот чотири гривні 00 копійок) разом з ПДВ.
30 березня 2015 р. Продавцем та Покупцем було укладено Протокол до Додаткової угоди № 1 до Договору (далі за текстом – “Протокол”), згідно умов якого було внесено зміни до Додаткової угоди № 1, відповідно до нової редакції якої Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити Договірний Обсяг природного газу з ресурсу січня 2015 р. в обсязі 3 712,368 тис. м3.
Відповідно до умов пункту 4 Додаткової угоди № 2 Покупець зобов’язувався сплатити Загальну вартість Договірного обсягу природного газу з ресурсу березня 2015 р., наступними частинами:
“Перша частина” 30% (десять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 30 березня 2015 року, в сумі *********, 00 грн. (дев’ять мільйонів сімсот п’ятдесят сім тисяч сто дев’яносто дев’ять гривень 00 копійок) разом з ПДВ.
“Друга частина” 20% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 15 квітня 2015 року, в сумі *********, 33 грн. (шість мільйонів п’ятсот чотири тисячі сімсот дев’яносто дев’ять гривень 33 копійок) разом з ПДВ.
“Третя частина” 20% (тридцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 22 квітня 2015 року, в сумі *********, 33 грн. (шість мільйонів п’ятсот чотири тисячі сімсот дев’яносто дев’ять гривень 33 копійок) разом з ПДВ.
“Четверта частина” 30% (двадцять відсотків) від загальної вартості Договірного Обсягу природного газу строк не пізніше 30 квітня 2015 року, в сумі *********, 00 грн. (дев’ять мільйонів сімсот п’ятдесят сім тисяч сто дев’яносто дев’ять гривень 00 копійок) разом з ПДВ.
Покупець порушив умови договору щодо порядку та строків оплати, здійснивши платежі в наступному порядку:
25 лютого 2015 р. – 500 000, 00 грн.
26 лютого 2015 р. – *********, 00 грн.
26 лютого 2015 р. – *********, 00 грн.
27 лютого 2015 р. – *********, 00 грн.
02 березня 2015 р. – *********, 00 грн.
15 квітня 2015 р. – *********, 00 грн. 17 квітня 2015 р. – 500 000, 00 грн. 20 квітня 2015 р. – *********, 00 грн.
21 квітня 2015 р. – 860 000, 00 грн.
23 квітня 2015 р. – 693 996, 65 грн.
24 квітня 2015 р. – 500 000, 00 грн.
06 травня 2015 р. – **********, 00 грн.
15 травня 2015 р. – *********, 01 грн.
15 травня 2015 року вартість газу була повністю сплачена Покупцем.
Відповідно до умов п. 7.1. Договору, за порушення строків оплати (в т.ч. прострочення попередньої оплати) Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошового зобов’язання, строк виконання якого порушено, за кожен день прострочення, а також відшкодувати понесені Продавцем збитки.
Відповідно до п. 5.6 Договору Сторони досягли домовленості про те, що у разі недостатності суми проведеного платежу, ця сума погашає вимоги Продавця у такій черговості: в першу чергу сплачується пеня за п. 7.1 Договору, в другу чергу сплачується вартість Газу.
Запитання до завдання:
1. Зробити розрахунок пені за договором.
2. Які додаткові кошти, окрім пені, можна стягнути з боржника за порушення господарського зобов’язання ?
3. З яким позовом та з яких підстав, слід звертатися до суду Продавцю ? Обґрунтуйте.

Автор / продавецьВсі товари продавця

Офлайн 2 дні

Вчитель - розробник

9

Вивчіть практичні аспекти господарського права України через аналіз реальних юридичних ситуацій і задач.

Коментарі: 5Публікації: 322Реєстрація: 20-02-2024

Посада: Вчитель