3 завдання із права

Придбали: 3 раз.

Завдання

1. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо вчинення умисного вбивства підозрюваним Старченком, погодився із клопотанням слідчого про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за братом Старченка, який, на думку слідчого, приховує речові докази злочину. НСРД була завершена 28.09 о 23.00, а протокол складено 29.09 о 10.00. Наступного дня о 8.30 протокол передано прокурору. Після одержання протоколу про проведення цієї слідчої дії прокурор зажадав ознайомитися із матеріалами оперативно-розшукової справи про проведення цієї негласної слідчої дії, у якій на його думку були зафіксовані важливі фактичні дані, що не увійшли у протокол негласної слідчої (розшукової) дії. Однак начальник кримінальної поліції районного управління поліції, повідомив прокурора, що матеріали оперативної справи є секретними і він не може ознайомити його із ними.

Чи правий начальник кримінальної поліції? Які повноваження має прокурор в зазначеному випадку? Яка періодичність складання протоколів за результатами проведення НСРД регламентована законодавством? У чому полягає різниця між оперативно-розшуковими діями та НСРД?  У яких випадках ведеться оперативно-розшукова справ та які матеріали до неї належать?

2. Під час досудового розслідування виникла потреба у проведенні обшуку за адресою: м. Харків, вул. Волошкова 22 Б, у житлі Дротенка, імовірно причетного до вчинення злочину. Тому прокурор місцевої прокуратури І. С. Семенов звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя задовольнив клопотання, зазначивши у результативній частині таке: «Надати прокурору І. С. Семенову дозвіл на проведення обшуку за адресою м. Харків, вул. Волошкова 22Б, з метою відшукання та вилучення електронних носіїв інформації, в т. ч. мобільних телефонів, комп’ютерів, флеш накопичувачів, принтерів, іншої оргтехніки та інших предметів, що можуть містити відомості про обставини злочину».

На початку обшуку, який проводився слідчим М. М. Михайленком за дорученням прокурора І. С. Семенова, було встановлено, що за адресою м. Харків, вул. Волошкова 22 Б, сам Дротенко не проживає, оскільки це житло Свіщенка, який є власником двох будинків за адресою вул. Волошкова 22А та вул. Волошкова 22Б. При цьому Дротенко винаймає в нього будинок за адресою вул. Волошкова 22А і саме там проживає. Отримавши згоду від безпосереднього власника житла Свіщенка, слідчий, керуючись положеннями ст. 233 КПК, провів обшук у домоволодінні за адресою: м. Харків, вул. Волошкова 22А. Сам Дротенко проти цього не заперечував. Наступного дня слідчий звернувся до прокурора І. С. Семенова для погодження клопотання про обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК. Однак прокурор відмовив йому, мотивувавши це тим, що був проведений огляд місця події за згодою власника, а отже дозвіл слідчого судді у такому разі непотрібен.

Дайте правову оцінку ситуації, що склалася. Керуючись правовими позиціями ВС розкрийте відмінності між обшуком житла, оглядом житла та оглядом місця події? За яких умов огляд місця події в житлі може бути проведено буз ухвали слідчого судді?

3. Громадянин Свинарчук звернувся до чергового слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві із заявою про вчинене кримінальне правопорушення. Зокрема, у своїй заяві він вказав, що його знайомий Левченко, який працює у міській лікарні медичним братом, періодично виносить з медичного закладу ліки морфінового ряду та займається їх збутом. Слідчий прийняв заяву та вніс відомості до ЄРДР за фактом вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 307, 308 КК України. Під час досудового розслідування цього кримінального провадження прокурор виніс постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, а також отримав дозвіл слідчого судді на проведення аудіо-, відео контролю особи. Зокрема, сам Свинарчук зателефонував своєму знайомому Левченку та попросив того продати йому велику партію морфіну гідрохлорид. Левченка було затримано під час передачі грошей та ліків.

У ході судового розгляду захисник Левченка наполягав на визнанні результатів оперативної закупки недопустимими доказами, оскільки, на його думку, вони були отримані шляхом провокації вчинення кримінального правопорушення його підзахисним. Сам обвинувачений заявив, що не мав умислу збувати морфін і погодився на це лише для того, щоб допомогти своєму знайомому Свинарчуку, який сказав йому, що ліки потрібні для його хворої матері. Також захисник заявив клопотання, у якому просив прослухати у повному обсязі усі матеріали звукозапису, отримані під час проведення аудіоконтролю особи. Така необхідність, на думку сторони захисту, викликана тим, що для того, щоб довести наявність провокації вчинення злочину Прокурор заперечив проти цього, посилаючись на те, що прослуховування усіх аудіозаписів неможливо, оскільки ці відомості були знищені за рішенням прокурора у порядку ст. 255 КПК України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації, що склалася. Оцініть допустимість доказів, отриманих під час проведення НСРД з урахуванням правових позицій ЄСПЛ та ВС.

Автор / продавецьВсі товари продавця

Офлайн 1 місяць

Vladislav RZ

Переглядів: 13

Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 15-03-2024

Посада: ВчітельПрофесійні навички: