Практичне заняття 2 Тема: Звукова система старослов’янської мови у порівняльному плані. Формування

Придбали: 1 раз.

Практичне заняття 2

Тема: Звукова система старослов’янської мови у порівняльному плані. Формування фонетичної системи праслов’янської мови.

Підготуйте відповіді на питання:

1. Назвіть характерні особливості системи вокалізму та консонантизму праіндоєвропейської мови.
2. За якими показниками розрізнялися голосні праіндоєвропейської мови?
3. Які голосні праслов’янської мови виникли на місці довгих і коротких голосних праіндоєвропейської мови-основи?
4. Які звуки називають дифтонгами? Назвіть праіндоєвропейські дифтонги.
5. Що таке дифтонгічні сполучення? Назвіть праіндоєвропейські дифтонгічні сполучення.
6. Назвіть звуки, що виникли внаслідок монофтонгізації дифтонгів.
7. Поясніть походження носових голосних @, #. Які голосні звуки постали на місці @, # в українській мові?
8. За якими диференційними ознаками голосні праслов’янської мови відрізнялися від голосних праіндоєвропейської мови?
9. Які чергування голосних звуків називають кількісними? Наведіть приклади.

10.Які чергування голосних звуків називають якісними? Наведіть приклади.

11.Охарактеризуйте основні відмінності приголосних праслов’янської та праіндоєвропейської мов. Поясніть, які приголосні праслов’янська мова успадкувала без змін, а які зі змінами і якими саме.

Виконайте вправи:

1. Порівняйте слова-відповідники старослов’янської та інших індоєвропейських мов, поясніть походження голосних старослов’янської мови:

стати – лат. stāre, дати – лат. dōno, овьца – лат. ovis, орати – лат. rāre, роудъ – лат. rauda, выдра – лит. ūdra, дымъ – лит. dūmai, миръ – лат. mītis, вед@ –

лит. vedu, небо – лат. něbǔla, мъхъ – лат. muscus, дъшти – прус. duckti, звhрь – лат. fērus, брhза – лит. beržas, цhна – лит. kaina, пам#ть – лат. mēns, з@бъ – лит. žambas. (табл. с. 83 – 86)

2. Порівняйте відповідники слів, установіть закономірну відповідність між звуками праіндоєвропейської та старослов’янської мов:

*sūnǔs — сынъ *ghēros — жаръ

*medǔs — медъ *bhrātēr — братъ

*kāmōn — камы *plōkjǒs — плачь

*slōbǒs — слабъ *semen — сhм#

*plědmēn — плем# *dhūmǒs — дымъ

*ghǒstis — гость (табл. с. 83 – 86)

3. Поясніть походження носових голосних @, #, порівнявши старослов’янські форми з формами інших індоєвропейських мов:

ч#до – нім. kind, р@ка – лат. ranka, г@ба – лит. gumbas, з@бъ – лит. žambas, м#со – прус. mensa, св#тъ – лит. šventas.

4. Поясніть походження звука, який передає літера h. Зіставте старослов’янські форми з формами інших індоєвропейських мов:

видhте – лат. videre, вhньць – лит. vainikas.

5. Поділіть на склади слова-відповідники праіндоєвропейської та старослов’янської мов, зробіть висновок про структуру складу цих мов та складотворчі звуки:

*ghrouda – гроуда, *ausos – оухо, *gharsos – грахъ, *bherghos – брhгъ, *dhroughos – дроугъ, *dhlghos – длъгъ, *krdis – срьдьце, *mondhros –м@дръ, *pontis – п@ть, *prstís – прьстъ, *bhlǔsā – блъха.

6. Проаналізуйте сполучення приголосних у праіндоєвропейській та старослов’янській мовах, визначте відмінності між ними:

*plědmēn — плем#, *ponthís — п@ть, *vertmēn — врhм#, *angǔlǒs — @гълъ, grdhlǒm — гръло, *taitsknǒs — тhснъ.

7. У поданих прикладах знайдіть дифтонги, схарактеризуйте їх:

*sausǒs (ст-сл. соухъ), *kailǒs (ст-сл. цhль), *ghroudā (ст-сл. гроуда), *g’heimā (ст-сл. зима), kvoitǒs (ст-сл. цвhтъ),*ausǒs (ст-сл. оухо), *smoisǒs (ст-сл.  смhхъ), *taitlǒ (ст-сл. тhло).

8. У реконструйованих формах слів знайдіть дифтонгічні сполучення, поясніть, із яких компонентів вони складаються: *g’holtǒm (ст-сл. злато), *sēmēn (ст-сл. сhм#),*bherghǒs (ст-сл. брhгъ), *porsǒs (ст-сл. прахъ), *bhardhā (ст-сл. брада), *uertmēn (ст-сл. врhм#), *gharsǒs (ст-сл. грахъ), *g’hombhǒs (ст-сл. з@бъ), *катōп (ст-сл. камы), *mongjǒs (ст-сл. м@жь).
9. Проаналізуйте форми слів, визначте кількість праіндоєвропейських сонорних та роль їх у слові: *kāmōn — камы, *slōbǒs — слабъ, *krmā — кръма, *dek’mt — дес#ть, *reksnt — рhш#, *kmktos — ч#сть, *mrtīs— съмрьть, *mntis — пам#ть, *plnǒs — плънъ.

10. Порівняйте слова і визначте, яких приголосних старослов’янської мови не було в праіндоєвропейській: *ghērǒs — жаръ, *sekstǒs — шесть, *bherghoi — брhзh, *vlkoisǔ — вльцhхъ, *dhousǒs — доухъ, *kmktǒs — ч#сть, *uǒdhjǒs — вождь, *dhǔghetēr — дъшти.
11. 11. Порівняйте слова-відповідники старослов’янської та інших індоєвропейських мов, поясніть походження підкреслених приголосних старослов’янської мови: соха – д-інд. sǎkhā, мъхъ – лат. mǔscǔs, врьхъ – лит. virsus, хлhбъ – гот. hlaiw, богъ – сскр. bhagas, жаба – сп-сл. *gēbha, брhза – сп-сл. *bhergā, ножь – сп-сл. *nǒzjǒs, плачь – сп-сл. *plōkjǒs, доуша – *dhousjā,

    вождь – сп-сл. *uǒdhjǒs, дроузи – сп-сл. *drugoi, вhньць – сп-сл. *venьkǒs,  сhръ – герм. haira.

    Підкреслені приголосні зазвичай мають спільне походження з аналогічними звуками в інших індоєвропейських мовах.

    12. Визначте корінь у словах. Назвіть чергування голосних та обґрунтуйте їх: сhдhти – насаджати, родити – раждати, нести – носити, рек@ – рьци, съхн@ти – соушити, бьрати – събирати.
    13. Проаналізуйте зміни, які відбулися на старослов’янському ґрунті з давніми формами цих слів. Чи могли функціювати в старослов’янській мові сполучення приголосних, які були в праіндоєвропейській мові і чому? *vǒdhjǒs — вождь, *rūdhjǒ — рыждь, *dhousjā —доуша, *plōkjǒs — плачь, *bhourjā— боура, *mongjǒs—м@жь,*nǒzjǒs — ножь, *sausjǒs — соушь.
    14. 14. Знайдіть старослов’янські відповідники литовським словам: mūsos, blusa, vēšas. Примітка: кінцевим сполученням -os, -as, -us неслов’янських
    15. 15. Порівняйте старослов’янські слова з відповідниками інших мов, поясніть походження слов’янського приголосного х [х]:

        прорhха — д.-інд. rēkhā, лит. rēkti;

        соха — д.-інд. cakhā;

        прахъ — латис. pārsla, ісл. fors, д.-інд. prsan;

        моуха — лит. musia, латис. muša, прус, muso, лат. muska;

        мъхъ — лит. mūsos, лат. mиscus, д.в.н. mos;

        ветъхъ — лит. vetušas, лат. vetus;

        тhхъ — д.-інд. tésām, прус, steison;

        оухо — лит аusis, гот. auso, лат. auris;

        врьхъ — лит. viršus, лат. verrūca;

        мhхъ — лит. máіšas, прус, moasis, ісл. meiss, д.-інд. mesas;

        хлhбъ — гот. hlaiw.

Автор публікаціїВсі товари продавця

Офлайн 7 години

Вчитель - розробник

24

Дізнайтеся про фонетичну систему праслов’янської мови та її порівняння з праіндоєвропейською. Особливості вокалізму та консонантизму!

Коментарі: 7Публікації: 321Реєстрація: 20-02-2024 Посада: Вчитель