Опис товару
Практичне заняття №2
Тема. Кримінологічна характеристика причин та умов злочинності
У межах вивчення даної теми студентам необхідно починати із дослідження поняття «детермінації». Детермінацією в науковій літературі називають залежність між різноманітними явищами і процесами, які відбуваються у суспільстві. Термін «детермінанти» використовується як об’єднуючий для причин і умов злочинності.
Причини злочинності – це ті негативні процеси і явища, які породжують злочинність як свій безпосередній наслідок.
Умови злочинності – це явища, які безпосередньо (як наслідок) злочинність не породжують, але певною мірою впливають на розвиток причинного зв’язку, сприяючи або не перешкоджаючи виникненню злочинності.
Варто розуміти, що причини та умови злочинності можна класифікувати за певними критеріями:
а) за природою (об’єктивні та суб’єктивні);
б) за рівнем функціонування (причини та умови злочинності у цілому; причини та умови окремих груп і видів злочинів; причини та умови скоєння окремого злочину);
в) за змістом і способом дії (економічні, ідеологічні, організаційні, правові, психологічні).
Розглядаючи теорії походження детермінант злочинності студенту необхідно звернути увагу, що існують принципово різні позиції у розумінні таких детермінант злочинності в межах різних історичних шкіл кримінального права та кримінології.
Так, представники біологічного та психологічного (фрейдизм у кримінології У. Уайта, Д. Абрахамсена) напрямків у центр пояснення злочинності ставлять особистісні риси людини, яка вчиняє злочин.
Біологічний підхід трактує злочинність через природну, вроджену властивість певних індивідуумів (ломброзіанство Ч. Ломброзо); конституціональну (Е. Кречмер), расову (теорія конституційної схильності до злочину М. Шлаппа, Е. Хутена), хромосомну (теорія злочинного гена Й. Ланге, П. Джекобса) схильність або ж через пояснення злочинної поведінки особи «хворобливим станом» (клінічна кримінологія Ж. Пінателя, Ф. Граматика).
Теорія соціального напрямку навпаки пояснює походження злочинності через певні соціальні механізми: соціальна дезорганізація і аномія (теорія Е. Дюркгейма, Р. Мертона), наслідування і соціальне навчання (теорія Г. Тарда, Е. Сатерленда), культурологічні фактори (теорія конфлікту культур Т. Селліна, А. Коена), економічні процеси (теорія економічного детермінізму К. Маркса, Я. Тейлора) віктимологічні умови (віктимологічна теорія Г. фон Гентіга, Б. Мендельсона).
Студентам необхідно засвоїти питання про практичне значення розуміння детермінації злочинності. Адже саме теорії детермінації злочинності слугують теоретичним підґрунтям для побудови концептуальних напрямків протидії злочинності.
Переходячи до розгляду певних детермінант та факторів злочинності потрібно звернути увагу на різницю між ними, коли детермінанти безпосередньо породжують вчинення певного злочину або різновиду злочинності, а фактори виступають своєрідним «каталізатором», який викликає розвиток подібних детермінант.
Наприклад, у якості економічних факторів, що існують в українській державі, можна розглядати: несправедливу систему оподаткування, існування «тіньового» ринку економіки, велику за обсягом корупцію, тіньове розподілення багатьох витрат бюджету. Конкретними ж економічними детермінантами, які виникли із описаних факторів та викликають певний різновид злочинної поведінки особи, є: відсутність робочого місця у відповідній сфері, наявність у індивидів нижчого за середній рівня доходів, значне перевищення витрат над доходами у сім’ях тощо.
Соціальні фактори, що сприяють розвитку соціальних детермінант злочинності, будуються на соціальній нерівності членів суспільства і в Україні, за наявності малого прошарку досить заможних людей, незначної кількості середнього класу і переважної за чисельністю кількості громадян, рівень доходів яких є нижче середнього, виникають відповідні «каталізатори» злочинності. Іншими соціальними факторами є нелегальна міграція людей із-за кордону (особливо з країн Кавказу), урбанізація і внутрішня міграція населення по Україні.
Політичні фактори характеризуються постійною боротьбою за владу, яка дає можливість розпоряджатися матеріальними багатствами країни та людьми і уникати відповідальності за вже скоєні злочини, формулюючи це як «переслідування через політичні мотиви». Із цього виникають такі «каталізатори» злочинності проти держави як політична криза, незбалансованість та непорозуміння між собою різних гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), протиріччя між центральними та місцевими органами влади.
Ідеологічні фактори є похідними від попередніх факторів і за своєю суттю формують неправильну ідеологічну культуру, духовність і погляди населення щодо діяльності держави та її органів, що може виражатися у гаслах «продається все, що купується». Це визначає рівень довіри населення державним (в т. ч. правохоронним) органам, рівень ставлення конкретного громадянина до виконання норм чинного (в т. ч. податкового) законодавства і, відповідно, повагу чи неповагу особи до ключових державних інститутів і своїх конституційних обов’язків.
Питання для обговорення на практичному занятті:
Поняття причин та умов злочинності, їх класифікація. Мотивація злочинця.
Теорії детермінації злочинності. Самодетермінація злочинності.
Економічні, політичні, соціальні, ідеологічні детермінанти та фактори злочинності.
Обставини, що сприяють злочинності, їх відмінність від детермінант злочинності.
Практичні завдання до теми:
Завдання 1
Громадянин К., 1988 року народження, раніше не судимий, приїхав на заробітки до міста Одеси із села Гольма Балтського району Одеської області. Працевлаштуватися в Одесі у К. не вийшло, декілька тижнів він перебував без роботи, не маючи власного житла та проживаючи в гуртожитку у товариша. Гроші на продукти закінчувались, а хороша робота не траплялась.
Прогулюючись об 23.00 ввечері поблизу скверу «Куликове поле», К. побачив дівчину, що одиноко прямувала через сквер додому і голосно розмовляла по мобільному телефону, що був прикладений до вуха. Попрямувавши за дівчиною і наблизившись до неї, К. розгледів, що мобільний телефон був дорогої марки. Скориставшись тим, що дівчина не звернула на нього уваги та поряд не було людей, К. підбіг декілька кроків, ривком вирвав у дівчини мобільний телефон і втік із ним. Дівчина розгублено зупинилася і почала гукати на допомогу. У подальшому К. був затриманий патрулем за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (ненасильницький грабіж).
Охарактеризуйте причини і умови скоєння К. цього злочину.
Визначте тип особи злочинця К.
Які обставини, на вашу думку, викликали у нього рішучість скоїти цей грабіж?
Завдання 2
Громадянин Н., 1985 року народження, раніше судимий за ст. 309 КК України, працюючи на будівельних роботах, у вихідний серпневий день вирішив відпочити на морі. Прийшовши на пляж «Отрада» та вибираючи собі місце серед значного скупчення людей, він помітив громадянина В., який, будучи сам на підстилці, клав гаманець та мобільний телефон до карману свого рюкзака. Дочекавшись, поки В. піде купатись у море, Н. підійшов до його підстилки, взяв рюкзак В. із гаманцем та мобільним телефоном всередині й попрямував до виходу із пляжу.
В цей час В., що плавав недалеко від берегу, помітив з води, що невідомий чоловік прямує із його рюкзаком до виходу з пляжу і почав голосно кричати. Інші відпочиваючі звернули увагу на крики і затримали Н., який одразу зупинився із вкраденим і добровільно його віддав. На місце злочину була викликана поліція і Н. притягнули до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка).
Охарактеризуйте причини і умови скоєння Н. цього злочину.
Визначте тип особи злочинця Н.
Які обставини, на вашу думку, викликали у Н. рішучість скоїти цю крадіжку?
Завдання 3
Є. та Ж., які позмінно працювали вантажниками на ринку «Привоз», вільні вечори проводили спільно, розпиваючи спиртні напої у Старосінному сквері, що розташований біля ринку. Під час чергового розпиття спиртних напоїв 26 червня об 22.30 вони помітили незнайомого їм хлопця Т., що разом із своєю дівчиною М. сіли на сусідню лавку та почали демонстративно цілуватись у них на очах. Є. та Ж. підійшли до пари та наказали, щоб Т. та М. стали на коліна й вибачились за перебування у їх «парку». Коли останні відмовились таке робити, Є. та Ж. почали бити хлопця Т., декілька ударів дістались і дівчині М. Наряд патрульної поліції, що проїжджав уздовж скверу на автомобілі помітив конфлікт і затримав його учасників. По відношенню до Є. та Ж. було порушене кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинене групою осіб).
Охарактеризуйте причини і умови скоєння до Є. та Ж. цього злочину.
Які обставини, на вашу думку, викликали у них рішучість скоїти цей злочин?
Завдання 4
Виберіть будь-який рік після проголошення незалежності України (з 1991 року по теперішній час) і опишіть зміни у криміногенній ситуації, які відбулися в Україні протягом цього року.
Чи вплинуло будь-яким чином погіршення/покращення криміногенної ситуації на розвиток економіки країни у відповідний рік?
Офлайн 2 дні
Вчитель - розробник
Вивчіть основи кримінологічних детермінант і факторів злочинності, їх вплив на суспільство та методики протидії.
Коментарі: 5
